Мигдалини очей, той неповторний ніс?
До справжніх українок придивись,
Що не сичать, не бризкають слиною,
Не марять світ затьмарити пітьмою,
Не б’ють себе у груди щохвилини,
Доказуючи: я – для України!
l не шукають потім в прадідах „жидів”,
Щоб назавжди покинути «свій Львів»,
«Свою Галичину, свою Вкраїну
l неповторну мову солов’їну».
Ти ж не бажаєш в Україні працювати,
Багатше жити у Австралії, Канаді
Та знов „жиди”, у котре, на заваді
Де ж, в дідька, ту жидівську маму взяти?
l ти сичиш i бризкаєш слиною…
Всі вині, всі гнобили, обкрадали,
Привчили бути нишпоркою, рабою
А під кінець ще й мову відібрали…
А я – „жидівка”, народилася у Львові,
Мені всі люди – люди однакові.
Мене дістали вже твої промови,
Бо все моє життя у Львові є дві мови.
l вчилася я тут і працювала,
l на обох писала й розмовляла,
Не нишпорила, і не плазувала,
Не крала і рабинею не стала.
Рождаемся мы
Рождаемся мы там, где нас родили:
В Америке… Израиле… России…
И, согласитесь недруги и други,
Нет в этом ни вины и ни заслуги
Спаси
Владыка Мира, Бог моих отцов,
Спаси меня от недопонимания,
И Защити мое существование,
И Дай прийти к Тебе в Конце Концов.
Ты Всемогущ! Что я перед Тобой?
Что пред Тобою все изыски мира?
Я не орган, я даже и не лира…
Не деревом, травинкою простой
Тобою взращена я в поднебесье.
Но и во мне ведь чье-то равновесье…
И я ведь что-то значу в Бытие –
Как камень, как травинка на Земле.
Половинка
У кожного з Души є тільки половина,
Бо чоловік + жінка – це Людина
(Дивиться шостий день у роздiлi «Буття»)
Ми тільки половинки – ти і я.
Не пророки
Стихи рифмуют не пророки.
Хоть резче в них, подчас, пороки
И ярче мир в своей красе,
И четче времени приметы …
– То лишь другой Души отсветы,
Мятущейся в миру, как все.
Вехи дат
Плачет тучепад,
Длинных струй поток.
Сердце, невпопад,
Сбросило листок.
Оглянусь назад –
Сколько там всего.
Сколько? – Вехи дат,
Больше ничего.
Дивный синий свет
Дарит неба свод…
Боль или ответ?
Вечера ль исток?
Иль всему исход?
Не легко
Этот город мне бросить совсем не легко,
Здесь с рожденья живу я года и года…
А родная земля от меня далеко
