і вінцем творіння цей бестіарій, де яріє регіт чортячих арій, — ти повинен цим падлом встелити мох! Ти повинен вийти з хащів, поки над тобою Пані Ясна пребуде. Ти, що світло маєш в очах приблуди, мусиш вийти на срібло. І навпаки.

4

Звичайно, що ріка тяжіє тільки вниз, повільна і в'язка, немов рослинний слиз, коли твоя рука багром тримає спис. І дивишся в ріку, і бачиш не рибин, не мушлі на піску, що світяться з глибин, не лілію тяжку і ясну, мов ясмин. А бачиш, мов у сні, своє лице в ріці — самотність у човні, з жердиною в руці, своє лице на дні і рану на щоці. На берегах цих вод живе химерний люд: покручений народ впав на рівнину тут. Ти зажадав — і от поглянь на цих паскуд! В них тисячі принад: копитця, мов у кіз, кохання через зад, а їжа через ніс, у них немає «над», у них темніє ліс. В них черева, мов льох, а їхня кров — узвар, в них дух, як мова, всох, в них мова, як в татар, в них шестирукий бог і довгорукий цар. Хто розв'язав цей міх і випустив на світ знічев'я, мов на сміх, цих власників копит, хто дав їм для утіх жадання бути «під»?
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату
×