Розділ тринадцятий. Як гноми не дали себе провести

138

Розділ чотирнадцятий. В Нарнії настає ніч 150

Розділ п’ятнадцятий. Далі вгору й далі в глиб 161

Розділ шістнадцятий. Прощавай, кра'ійо тіней 170

Присвячую Ніколасу Харді

? Розділ перший 4*

БІЛЯ КАМ’ЯНОГО КАЗАНА

В останні дні Н&рнії далеко на захід, за Ліхтарним Пустищем, біля самого Великого Водоспаду жив Мавп. Років йому було стільки, що ніхто вже не пам’ятав, коли оселився він у цих місцях, і був він найрозумнішим, найпо- творнішим, найзморшкуватішим мавпом, якого тільки можна собі уявити. Звали його Хитр, і жив він у розгіллі великого дуба в дерев’яній, критій листям хатинці. У цій частині лісу рідко зустрічалися звірі, що розмовляють, люди, гноми чи будь-який інший народ. Проте у Хитра був сусід і друг, Осел на ім’я Лопух. Принаймні вони називали себе друзями, але збоку вам здалося б, що Лопух швидше слуга Хитру, ніж друг, — адже будь-яка робота діставалася йому. Коли вони разом ходили на річку, Хитр наповнював водою великі шкіряні бурдюки, але назад їх ніс Лопух. Коли їм потрібно було щось у місті, яке лежало нижче за течією, саме Лопух спускався вниз із порожніми кошиками на спині й повертався з повними. А всі ті ласощі, які він привозив, з’їдав Хитр, ще й приказував: “Адже ти знаєш, я не можу їсти траву й колючки, виходить, справедливо винагородити себе чим-небудь іншим’’. Лопух завжди відповідав: “Звичайно, Хитре, звичайно, я знаю”. Лопух ніколи не скаржився: він уважав, що має

бути вдячним уже за те, що такий розумний Мавп дружить із таким дурним Ослом. Якщо Лопух і намагався іноді заперечити, Хитр говорив: “Я, Лопуше, краще за тебе знаю, що треба робити. Адже ти нерозумний”. І Лопух завжди відповідав: “Так, Хитре, це цілком правильно, я нерозумний”, затим зітхав і робив, що йому веліли. Якось вранці на початку року вони вдвох гуляли берегом Кам’яного Казана — так називається глибока улоговина відразу під обривами на західному краї Нарнії. Величезний водоспад впадає в озеро з безперервним гуркотом; з іншого боку бере початок Велика Ріка. Вода під водоспадом безупинно вирує й піниться, немов її кип’ятять; звідси й виникла назва Кам'яний Казан. Напровесні, коли в горах на захід від Нарнії тане сніг, водоспад стає особливо бурхливим. Коли друзі дивилися на Кам’яний Казан, Хитр раптом показав на щось чорним лискучим пальцем.

Дивися! Що це?

—  Про що ви? — запитав Лопух.

—  Щось жовте щойно пропливло по водоспаду й упало до Казана. Дивися, он воно знову пливе. Ми повинні дізнатися, що це.

—  Повинні? — перепитав Лопух.

Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

3

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату
×