• 1

Михаэль Дорфман

КНИГА СВЯТЫХ: РЕБЕ ПРОТИВ ХОЛОКОСТА

Я держу в руках редкое издание на исчезающем языке. «Книга святых» – «Сейфер а кедошим» Книга святых ребе, погибших ради Святого Имени – изданное на идише в 1967 году в Нью–Йорке собрание хасидских рассказов о лидерах хасидских общин, погибших в Холокосте (??? ???????. ???? ????? ????? ??? Сейфер а кедошим ребейи, ойф кидуш а шем. Редактор Менаше Унгер, Н–Й, издательство Братья Шлусингер 1967).

В мире принят термин Холокост. Иногда используют ивритское слово Шоа, а у нас еще по–русски – Катастрофа. На идише, языке большинства людей пострадавших в то время, на языке, который сам тоже жертва Холокоста, принято говорить Хурбн — разрушение, древнееврейское слово, которое используется для определения разрушения Иерусалимского Храма. Холокост здесь дер дритер хурбн — Третий хурбан – национальная и духовная катастрофа библейских масштабов.

Идиш знает два слова для книги: сейфер — книга священная и бух — любая другая. Даже хасидские легенды принято называть бихэле — книжки. Выбор имени говорит, что книга эта особая. Повествование построено в традиционной форме хасидских сказок и легенд, где в центре – ребе–ученый, милостивый и часто чудотворец. Интересная особенность всех хасидских рассказов, что там никогда не сказано ребе–чудотворец, а всегда ребе, известный, как чудотворец. Чудеса, правда, в Холокост известно какие – чудом было, если еврей спасался. Нет здесь и обычной конкуренции между хасидскими дворами – чей ребе более святой? Перед лицом смерти все равны, ребе, хасиды и простые евреи. Такое тоже необычно для хасидских сказаний, где ребе – высшее существо, посредник между людьми и небесами. И при этом ребе хасиды называли ласкательным, уменьшительным именем, например, ребе Мотеле из Чернобыля, а не Мордехай, ребе Ареле, а не Арье.

Какие в Холокост чудеса? Боршер Ребе Пинхесл Хагер, известный как чудотворец, перед самой войной помог бесплодной женщине родить трех сыновей. Ребе благословил семя и обещал, что оно будет жить. Поэтому чудо состоит в том, что женщина и ее дети оказываются в Иерусалиме. Сам же Ребе погиб от рук нацистов. Островкер Ребе Меир–Йихл постился 40 лет и ел только ночью. В хасидских кругах верят, что его пост отсрочил Холокост на 40 лет. В «Сефер eaaioei», ai?i?ai, ia yoii ie?aai iao. Iinea nia?oe ?aaa naa??eaaou cei auei iaeiio, e Eaoano?ioa ?ac?aceeanu.

Когда начались массовые убийства, его сын и наследник Хезкеле Голмшток собрал на могиле отца молитвенную десятку – миньян, «чтоб ia aiionoeou, ?oi iieuneia aa?aenoai aoaao oie?oi?aii». ?aaa Oaceaea aiioneaao, ?oi «небесные ai?ioa caoeiiioeenu, e ioao iie ie?aai ia ciaao i oii, ?oi ia caiea i?ienoiaeo». Yoio eaeoiioea caoeiiioaoeony ai?io i?ioiaeo ?a?ac an? «Naeoa? eaaioei». A eieaa anou oaeno eaeoe — iieeoaaiiie caienee, eioi?o? o oaneaia i?eiyoi ia?aaaaaou ?aaa eee eeanou ia aai iiaeeo. «Тотэ! Iaia! Ii?aio iiaeaaao nayoay iaueia Ino?iaoa e ana iieuneea aa?ae? Aae oa? aai eena a–eiaya oia o?ae oi aao ?aoaiei oo? ae eai, aaee ae naeiiy ec caea? a?ien! Eae, aiciie e iieenu ia?aa O?iiii Neaau ca ieeinou aey aa?aaa, iioiio, ?oi oa?ica i?aiu aaeeea!» A iau?iuo oaneaneeo enoi?eyo ana au ieii?eeinu aeaaiiieo?ii aiaoaoaeunoaii ?aaa e nianaieai aa?aaa. Ii ia caanu. Caanu oo?ai. Caanu ?aaa ii?oe eeoeeenu naiaai iiaouanoaa, ?oi ia oiaeyao eo nayoinoe, oaa?aiey e e?aae oaneaia e iei. A ioee?ea io iau?iuo oaneaneeo enoi?ee, caanu ia oieuei ?aaa iiiiaaao naiei oaneaai, ii e oaneau iiiiaa?o ?aaa. «Среди oanoe ieeeeiiia aa?aaa, iiaeaoeo a Oo?ai, aue e Oaioeia? ?aaa…» – ia?eiaaony iaia ec eaaaia. Oaeie iai?io niaa?oaiii iaaicii?ai a iau?iie oaneaneie aaeia?aoee, aaa ?aoeay ?a?oa i?ioiaeo ia?ao ?aaa e a?oaeie e?auie.

Вера в силу защиты предков велика. Ребе Шлойме–Залмон Велтфрайнд из Томашов–Лодзи непоколебимо уверен в силе заступничества своего отца, отчего дома. Даже носит отцовскую меховую шапку. Пока он в Лодзи, с ним ничего не случится, и он погибает, лишь поддавшись на уговоры переправить его в «безопасное ianoi» a Aa?oaao.

Ополер Ребе Йеремия Калиш советует своим хасидам бежать из гетто или прятаться. «Не aaniieieoanu ca iaiy, – aiai?eo ?aaa oaneaai, – ieo ie? aaei ae ?iooei eaei oeeoa ieo oiai — yoe oaeeou ia aicuia?o neeu iaai iiie». Eiaaa ynyniaou i?eoiayo a aii ?aaa, oio oie?aao i?a?aa, ?ai iie iiaoo aai noaaoeou. Iaeioi?ua ?aaa aica?aua?ony a naie iaueiu. Ea?eeia? ?aaa En?iye Yeeiaeao ia?aa aieiie iinaoee Caie? Ec?aeey e ?aoee aa?ioouny, ianiio?y ia oaiai?u. Oioy auei ynii, ?oi Eaoano?ioa i?eaee?aaony. Iaeioi?ua ?aaa, eioi?ui i?aaei?eee nianoenu ca n?ao a?oaeo aa?aaa, ioeacuaa?ony yoi naaeaou. Iaai neacaou, ?oi nianaiea ?aaa io ?oe iaoenoia auei iaiau?iui aaeii. A iineaaiaa a?aiy a ?aeeaeiciuo e?oaao ?acaa?ony neaioe?aneea aieina ii iiaiao iiaaaaiey iaeioi?uo ?aaaeiia ai a?aiy Oieieinoa – io i?yiiai nio?oaie?anoaa n iaoenoaie, eae ?aaaei Naeiiee, noaaoee aeaaie ?aai?aoa, ai aaanoaa, eae a neo?aa ?aaa ec Aaeca ?ieaoa. A Ea?onaeeineii einoeoooa ei. ?aaa Eoea auoea a 2005 aiao eieaa aaaouae ?aeeaeiciie enneaaiaaoaeuieou Oieieinoa Ynoa? Oaaa?ooaei «Громовое iie?aiea. Aaeaoa, eaaieiaey e eeaa?u ai a?aiy Oia», aia?aua iiaiyaoay aieuiua aii?inu ioaaonoaaiiinoe ?aeeaeiciuo eeaa?ia a e?eceniua a?aiaia. Oai e?eoe?anee iano?aaaony enoi?ey aaanoaa–nianaiey Aaeca? ?aaa Aa?iia ?ieaoa e aai a?aoa Ii?aaoay ec Aeei?aay. Ii yoi aieuoa aeneonney naaiaiyoiaai aiy, iaoianoiay a oaneaneeo eaaaiaao. ?aaa ec Aaeca ?oaii nianny, ii oaia ca ?oai aaeeea. ?aaa i?eian a ?a?oao nai? ?aio, nuia e ianeaaieea.

«Сефер eaioei» ia i?aaeaaaao iaai? eino?oeoee, ii?aaaey?uee iiaaaaiea. Iaeioi?ua ioaa?ony a ?oee A–niiaa, eniieiy?o caaaou e i?acaieee, noa?a?ony niae?aaou eao?oo e Noaaioo, aa?a iia no?aoii nia?oe. Yoi – aeo aa?iecia, o?aaeoeiiiiai aa?aeneiai io?aie?anoaa, oioy aa?ae ecaaaa?o iieuciaaouny yoie eaoaai?eae, i?aaii?eoay aiai?eou i nia?oe ?aae Nayoiai Eiaie. Caanu yaiia ?acaeoea n?aaiaaaeiaie aiaineianeie eiioaioee, iioiio ?oi ?aiuoa oae iacuaaee aa?aaa, i?aaii?eoaaoeo oia?aou e ia eciaieou aa?a i?aaeia. A Oieieino oaeiai auai?a o aa?aaa ia auei.

В идише есть идиома – умереть как еврей, то есть с надетым талитом, с молитвой Шма – «Слушай, Ec?aeeu» ia onoao. Oae oi?a iiaa?aa?o iaoenoneia cei. Aaau inayuay Eiy, aa?ae ia aa?o naa?oeouny o?eoioo cea. Iaiaei ?aeieiaa? ?aaa Aa?ii–Oieai Aieuaaa?a i?ecuaaao aa?aaa i?yoaouny. «Почему i?yoaouny? – aii?ioaao ?aaa. – Iu iaycaiu i?yoaouny. ?aae Nayoinoe Eiaie. Eaaa? ea ain aeaeao eaeaai ec iaeaaao a – Oai aa?aaei — ea?aue aa?ae, inoaaoeeny a ?eauo, – anou inayuaiea Eiaie ai anaoneuoaiea».

Ребе не сидели дома. Они участвовали в разных формах сопротивления. Слонимский Ребе Соломон Довид Йошуа Березовский протестует каждый раз, когда палачи избивают еврея, и тем самым каждый раз сам принимает побои. Ребе Соломон Энох Рабинович из Радома просто отказался идти на место массовой казни и погиб в своем доме. Книга называет это героической смертью. Радзинер Ребе Шмуль–Шлойме Лейнер подкупил охрану поезда, в котором евреев хотели увезти в лагерь смерти. (Здесь, как и в других местах, автор дает сноски, что рассказ повторяет мотивы более ранних легенд, однако, как любая житийная, можно сказать художественная, литература – это не газетный репортаж).

Ребе Ареле Столинера нацисты убили за то, что он пытался защитить беременную женщину. Были и настоящие подпольщики. Ребе Барухл из Вишева спас сотни евреев, обеспечив их фальшивыми документами. Ровкер Ребе Ареле Печеник стал партизаном. В партизанах сражались и три брата Радошицер Ребе Калмиша Финклера. Это никак не совпадает с расхожим мифом о том, что «покорно oee, eae iaou ia aiei?».

«Сефер eaioei» aaao ?aaeo? aicii?iinou caaeyioou a cae?uoue ie? oaneaecia, iicaieyao iiiyou, ii?aio yoi oa?aiea a aa?aeneii ia?iaa niiaei aic?iaeou naay iinea Oieieinoa e nae?an i?aa?auaaony a iaii ec aaaoueo iai?aaeaiee a eoaaecia. Aaoi? eieae Ii?aaoae Oiaa? (1900–1969), nui oaneaneiai ?aaa Oieai Aieaeaa ec ?aaii, aue aeaiui neiienoneei nioeaeenoe?aneei aayoaeai a Iu?–Ei?ea, ecaanoiui ?o?iaeenoii a eaeoneie nioeaeenoe?aneie i?anna. Aianoa n oai, ii aue naiei e a aiiao i?aanoaaeoaeae oaneaneeo aeianoee. E aua oi?aony iiaeaaiaa?eou a–?a A?anoeia ??iia E?ena, ?aaaeia e ianoiyoaey eiia?aaaoee «Ир a–Iaeao» ec Eeiaoiia (Iioa?ei), ?uy noaouy «Чудеса e io?aie?anoai. Oaieiaey eaeoneeo iaiyoiuo eiea a oaneaneeo neacaieyo a naaoa ?aiiae oaneaneie aiaeia?aoee» a Jewish Studies i?eaaea iaiy e eieaa e iiiiaea a ?aaioa.

  • 1
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату
×