- Чи не гірко вам усвідомлювати, що свобода земної людини стала такою обмеженою? - запитала Гелена у свого несподіваного земляка. - Правду кажучи, я розчарована тим, що земляни почали жити майже так само, як ми.
- Земної людини давно немає, пані Гелено, - подружньому посміхаючись, відповів професор Ян. - Є Людина Космічна. Вона всюди має дотримуватися Законів Космосу... Адже ж земна куля - такий самий космічний корабель, як і ваша Академія. Мала гора від великої різниться лише розмірами.
- Безумовно! - все ще переживаючи радість, що його відкриття виявилося правдивим, хитнув головою пан Мірек. - Планети втрачають молодість так само, як і люди. У них також виростають зуби мудрості.
Наступного дня Прокіп не знайшов Лі Чуня в обсерваторії. Гадаючи, що він, мабуть, гостює в когось із друзів, молодий академік піднявся в телескопічну башту. Й тут крізь прозорі двері побачив те, що змусило його обличчя пополотніти. Прокіп застиг, не наважуючи-+сь відчинити двері - його вразив прикріплений до металевої стіни білий квадрат з написом: “
1990 рік, Джерсі Сіті.
Примечания
1
2
Фотель -
3
Ментальність -
4
Еманація -
5
Фаланстер -
6
Карафа -
7