Корнiй. Рито, Рито! Не хвилюйся ж так, сиди, тихо...
Рита. Як Лесик? Ха-ха-ха! Нiчого, будемо всi, як, Лесик... Ми всi тро - одно. Чу ш, правда, ми всi тро одно?
Корнiй (не чуючи). Рито, в тебе знов нема того, Рито, так же не можна... Я покину, коли так... А, Боже!.. Фу, голова ще бiльше стала болiти.
Рита. Болить?.. Уже?..
Корнiй. Що 'вже'? Ще болить, а не вже...
Рита. Чи той, ще... Може, ти зморився дуже?
Корнiй. Нi, нiчого.. Щось трохи ноги... Але нiчого... Сядь лучче. Рита..
Рита (надзвичайно тихо). Я сяду... Так?..
Застига й дивиться на труп. Знову скрипка гра тужно i скорбно. Рита все бiльше схиля ться на труп.
Корнiй (шепоче). Тепер сть знов... От тут. Так-так... Це вона.. Воно, вона..
Рита (тихо, чудно). Воно? (Посмiха ться).
Корнiй. Так-так, нiчого, нiчого, посмiшка ця нiчого.. Тепер добре... (Малю ). Ах, тiльки голова болить... I ноги... не стоять... Якась слабiсть... Сиди, сиди... (Малю , скрипка гра ).
Рита (тихо пiдводиться, урочисто пiдходить до Корпiя). Буде, Нiю... Спочинемо.. Годi, любий... Тепер треба спочинути.
Корнiй (слабо). Ще б трошки. Рито...
Рита. Нi, годi... Тепер уже годi.. Нам треба вже спочинути. Правда?
Корнiй. Щось голова i ноги... Ну, спочинемо трохи.
Рита. Спочинем, спочинем... Там, на канапi, правда? Вiзьмемо туди Лесика i всi спочинемо.. Ходiм! (Веде його, бере труп i йде за ним).
Корнiй. Навiщо Лесика? Може б, нехай там?
Рита. Нi-нi, вiн з нами. Ми всi тро - одно. Правда? Тепер ми всi тро - одно... Правда?
Корнiй (сiдаючи на канапi, стомлено). О, як я стомився, слабiсть така по всьому тiлi... Але гарно.. Нам, Рито, треба спочити. То правда... Завтра ми будемо цiлий день. Я мушу скiнчити... Ми, Рито, пережили багато... Ну, нiчого.. Зараз уже лучче. Правда?
Рита. Правда, любий, правда. (Кладе Лесика посерединi мiж собою й Корнi м).
Корнiй. Це Лесик? О, яка слабiсть. Я чую, що засну... (Заплющу очi й далi говорить з заплющеними очима).
Рита. Засни, засни... Ми всi заснем. Я тiльки вип'ю води i теж... Я зараз... (Бiжить до столу, налива в склянку з пляшечки i випива . Бiжить назад, сiда , обнiма Корнiя, пригорта до себе й тихо говорить) Тепер усi заснемо.. Правда? Як гарно гра скрипка Вона нам гра ... Нам, щоб ми заспокоїлись i заснули Ми знайшли вже нове... Правда, Нiю? Ти вiриш мед тепер, вiриш, що я вже iнша?
Корнiй. Не знаю. Рито, не знаю... Я хотiв би тiльки вiрити... Бо я. Рито, так не можу, як було... Я бiльше так не можу.
Рита. Я знаю, знаю... О, я знаю, що ти не можеш... I через це... Тепер буде iнакше... Зовсiм iнакше...
Корнiй. А за Лесика... ти простиш менi?
Рита. Простю, простю, диний мiй, за все простю... Ти любиш мене, скажи?
Корнiй. Люблю, Рито, люблю такою, як ти зараз...
Рита. Правда?.. I я люблю... I Леснк любить... I ми всi тро одно... Як колись... О, тепер ми не розстанемося... I нiкуди ми вже не пiдемо, нi до Снiжинок, нi до Муленiв, ми всi разом будемо.. Правда?
Корнiй (ледве чутно). Правда.
Рита. Ну, поцiлуй же мене... востанн .
Корнiй (слабо поверта до неї лице, цiлу ). Хороша моя.
Рита. Прощай, мужу мiй, Бiлий Медведю.
Корнiй (слабо посмiхаючись). Прощай. До завтра. Як страшко i солодко хочеться спати...
Рита. Спи, Спи... (Суворо i скорбно дивиться на нього).
Скрипка все гра , тужно i жалiсно. Рита раптом здрига ться, тихо вста i йде до полотна.
Корнiй (тихо). Рито! Куди ти?
Рита. Я зараз. Спи, спи... (Пiдходить до полотна, знiма його з мольберта, бере з столу нiж i розрiза ).
Корнiй (слабо). Що там, Рито?
Рита. Нiчого, милий, нiчого... Спи спокiйна.. Спи тепер.
Верта ться, пригорта до себе Корнiя, цiлу Лесика, потiм мужа, кладе голову йому на плече i з щасливою, стомленою посмiшкою заплющу очi. Скрипка гра серед мертвої тиши.
[1] Ha! (польськ.) - вигук, що ма рiзний смисловий вiдтiнок.
[2] Панi (фр.)
[3] Розумi те ? (фр.)
[4] Ось i все, мiй друже! (фр.)
[5] Мiй дорогий (фр.)
[6] Вибачте! (фр.)
[7] Ось якi. (фр.)
[8] До побачення! (фр.)
[9] Ось так, пане (фр.)
[10] Так! (фр.)
[11] Так! (англ.)
[12] Здрастуйте, панове, панi! (фр.)
[13] Вiтаю! (угорськ.)
[14] Подруга (фр.)
[15] Великi бульвари (фр.)
[16] Старик (фр.)
[17] Ну, гаразд, мiй друже (фр.)
[18] Якщо ви хочете кохання, Завжди поспiшайте. 0-ля-ля ля-ля ля-ля-л (фр.)
[19] На жаль! (фр.)
[20] Бiле (фр.) - ма ться на увазi бiле вино.
[21] Дуже добре! (фр.)
[22] 'Чорний кiт' (фр.) - назва якогось публiчного чи розважального закладу.
[23] Апаш (у Францiї) - хулiган, бандит.
[24] Вислiв одного з героїв твору англiйського письменника Д. Р. Кiплiнга 'Книга джунглiв' (1894).
