Цiлi числа (на украинском языке)

- За мною має зайти подруга, - i по паузi додала: - Вона працює в метеоритному комiтетi...

У його поглядi здивування. Йому, мабуть, треба було поцiкавитись, чи не має та подруга вiдношення до цього дивного метеорита, але вiн нiчого не спитав, лише вiдсунув убiк пачку спектрограм i, вийнявши носовичок, почав старанно протирати скельця окулярiв.

Далi все сталося швидше й простiше.

Важко було перегорнути першу сторiнку тiєї низки вiдкриттiв, якi потiм iшли одне за одним. Це вiн пригадував пiзнiше, а перед вiдкриттями було хвилинне мовчання.

Вiдтак вони знову зiбрали всi матерiали i почали їх систематизувати. Невже цей дивний сплав виготовлено штучно? Поки вiн усвiдомлював складнi поняття фазових спiввiдношень i концентрацiй сплавiв, Лiда невпевнено запропонувала:

- Може, треба скласти графiк? Iнтуїцiя пiдказувала їй, що все складне спрощується, коли воно намальоване.

- Графiк, графiк... його, безперечно, варто було б зробити. Але що брати за вихiднi данi? - розмiрковував вiн уголос. Погляд упав на колонку цифр - там стояв порядковий номер елемента i процентний склад. Повагавшись якусь мить, вiн вирiшив: хай складає. Це завантажить її корисною роботою, а вiн тим часом ще раз продумає все.

Посидiвши з пiвгодини над матерiалами, вiн рушив до свого кабiнету по довiдники. Угледiвши на Лiдиному столi графiк, зупинився. Вона акуратно ставила крапки, вiдкладаючи (у цiлих числах, вiдмiтив вiн про себе) процентний склад елементiв та їхнi порядковi номери в таблицi Менделєєва.

В мiсцях перетину товстих лiнiй Лiда робила кружечки, щоразу висуваючи кiнчик язика. Таке старанне вимальовування наукових даних було йому не до вподоби. Вiн би недбало накреслив схему, вловлюючи лише закономiрностi, а вона намагається вималювати всю картину. Рiзко вiдвернувшись, вiн вийшов геть. А Лiда малювала...

'Цiлi числа, цiлi числа', - крутилося в нього в головi, поки вiн гортав грубi довiдники й запорошенi давно забутi пiдручники. Вся перiодична система елементiв, вiдгадана великим Менделєєвим,- зразок цiлочисельної послiдовностi в природi. У всiй таблицi панують цiлi числа. Хiмiковi досить назвати одне число Z = 16, щоб вiн сказав вам назву елемента, його порядковий номер у таблицi, кiлькiсть електронiв i ще ряд iнших так званих квантових чисел, що характеризують номер орбiти електрона та iншi закономiрностi, виведенi теоретичною фiзикою. Колись у юностi йому, тепер досвiдченому хiмiковi, довелося червонiти бiля шкiльної дошки, вiдповiдаючи на запитання: 'Чому атомнi ваги речовин не є цiлими числами?'. У тi далекi часи хлопчики ще не встигли дiзнатися про iзотопи з популярної лiтератури або радiопередач, i лише деякi з них знали про те, що кожний елемент у природi є сумiшшю 'цiлочисельних' iзотопiв.

Вiн довго гортав довiдники, шукаючи обгрунтування виготовлення сплаву.

Пiсля пошукiв i роздумiв вiн дiйшов висновку, що дивний сплав метеорита одержано пiд височезним тиском iз складного порошкового сплаву, хоч пiд мiкроскопом поверхня зразка здавалась однорiдною. 'Треба завтра роздивитись пiд великим збiльшенням', - подумав вiн, невдоволений тим, що доведеться мати справу з електронним мiкроскопом, а це згає багато часу. На ходу записавши кiлька варiантiв, з яких могла складатись ця комбiнацiя символiв, вiн повернувся до лабораторiї.

Лiда сидiла в захопленнi i навiть не обернулась. Готовий графiк вона розмальовувала кольоровими олiвцями. Вiн завмер, вражений її витвором. Десятки кружечкiв й лiнiй створювали дивну, навiть фантастичну картину. Вони враз нiби ожили, стали контурами якоїсь iстоти. Так, так, на нього дивилася невiдома iстота з широкими вилицями, коротким приплюснутим носом i впертим пiдборiддям, що виступало наперед... 'У цьому обличчi щось людське i левове', - вiдзначив вiн подумки. Лише широкi нiздрi свiдчили, що iстота живе в розрiдженiшiй атмосферi, нiж люди на Землi.

Лiда обернулась i глянула на нього. Вони мовчали. Те, що вони бачили перед собою, говорило краще за них самих. Це було вiдкриття, яке навiть у наш атомний вiк вражає своєю величчю. Завтра про нього сповiстить радiо, писатимуть газети.

Ретельнi пошуки й розрахунки в тонкощах фазових спiввiдношень вiдсувалися на заднiй план цим портретом. А тi, що послали сюди дивний сплав метеорита, фактично пiдказали Землi, як виготовити його. Це їхнiй графiчний портрет старанно вiдобразила молода, задерикувата лаборантка Землi.

За науковою iнформацiєю вона зумiла розгледiти людей далекого свiту, якi стоять на дуже високому щаблi цивiлiзацiї. Вiн уважно, навiть прискiпливо подивився в її сiрi, розумнi очi, в яких свiтилася невимовна радiсть. Тепер вiн розумiв її. Лiда - людина мистецтва, а не науки. Лише iнтуїцiя справжнього художника змогла б так 'схопити' суть складних загадкових закономiрностей. Тепер його не лякала її екстравагантна зачiска. Людинi мистецтва такий 'грiх' можна вибачити. Через цей зразок сплаву простягають одна однiй руки цивiлiзацiї, якi прийшли шляхом еволюцiї до такого рiвня розвитку, коли їхнi знання про природу дали їм змогу спiлкуватися мiж собою. Йому спало на думку, що на тiй далекiй планетi цей зразок сплаву, цю грудочку метеорита готували теж ученi й художники. Вони створили образ iстоти тiєї планети можливостями найвищої i складної науки. I тут, на планетi Земля, сплав розшифровують теж 'фiзик' i 'лiрик'. Можливо, в цьому є якась закономiрнiсть?

Лiда останнiми штрихами закiнчила портрет.

- Все стало ясно, Лiдо, - промовив вiн тоном, в якому вже не було й тiнi офiцiйностi.

Отож все генiальне - просте. Послати такий зразок-метеорит було дiйсно зразком генiальної простоти тих. Адже який завгодно запис, зроблений яким завгодно приладом, мiг би зiпсуватися, згорiти, i по рештках навряд чи можна було б щось вiдтворити.

А так фiзичнi властивостi речовини стали мовою Всесвiту, а таблиця елементiв з її спiввiдношеннями в цiлих числах була вдячним матерiалом для передачi iнформацiї мiж зiрками.

?

За кiлька днiв вiн уже писав статтю для астрономiчного журналу. Там розповiдалося про зовсiм новий метод вивчення метеорита з послiдовнiстю елементiв, даних у цiлих числах. У заголовку статтi вперше стояло прiзвище лаборантки. Лаборантки-художницi, яку всi називали просто Лiдою.