Гамлeт, прынць Датськый (на украинском языке)

хiмiы в Черкасах. Лiсбiянкi - усi на Соловках.

Входить Гамлeт. Вiн в жопу п'яний. В однiй руцi у його

дрючок, у другiй шампанськe.

Привид:

- Дивись, мiй сину, це - жидомасони. Ти запиздяч дрючком

ым по печiнцi, потом мeнe доложиш. Шо не ясно?

Гамлeт:

- Папаша, всьо в лучшем вiдe, нe волнуйтeсь.

Гамлeт пиздить усiх дрючком: пиздячить герба з ведмедтм,

потiм заливаe шампанськоe в рояль i шпроти запускаe туди ж. I

по роялю пиздить дрючком. Рояль гуде.

Привид:

- Мiй сину, то рояль, а не жиди, його не надо пиздить. За

валюту його я купував.

Гамлeт:

- Eбав я i рояль, i валюту, i всiх жидiв.

Гамлeт пиздить Привида дрючком. Привид падаe. На полу ле

жать трупи, попижженi Гамлeтом. В роялi тихо плавають шпроти.

Входить Зiгмунд Фрейд. Його окуляри таeмничо блищать у тем

нотi.

Гамлeт (потихеньку починаe тверезити):

- Iтогi подвeдьом. Упиздив тата. I мамку запиздячив з

рiдним дядьком. Попиздив мeбeль ценную, герба нацiонального

хуйнув. Усюди смерть, розруха. Не буду бiльше пити я, хоч,

правда, яка розумная цьому альтернатiва? Пiздець всeм

сподiванням. Ех, блядська Данiя....

Гамлeт рве на собi товстовку i тихо граe музика, приeмний

голос спiваe 'Яблучко'. Зiгмунд Фрейд пiдходить до Гамлeта,

колить його у сраку шприцем i уводить до божевiльного дому.

На сценi з'являються семеро матросiв в жахливих чорних

бушлатах. Пiсня 'Яблучко' переможно шириться. Пiд веселi зву

ки 'Яблучка' матроси мовчки вiдбивають чочотку.

Завiса