пам'ятає? Яке у них життя?.. Спочатку мене цiкавив науковий пошук, благородне прагнення зробити якийсь внесок у науку. Але потiм я...
Вiн замовк, роздумуючи, казати чи нi про щось таке, що, може, було неприємне навiть йому самому. Та врештi махнув рукою.
- Потiм я просто збочив з наукового шляху. Збагнув, що пiсля сенсацiйного успiху на стадiонi чорний елiксир може принести менi все, що ми змалку вважали ознакою щастя - грошi, славу, забезпечену старiсть. Хто вiдмовиться вiд збуджувача, який дає змогу людинi мобiлiзувати всi фiзичнi можливостi? I, очевидно, не лише фiзичнi. Райдужними були не тiльки затискачi, а й мої мрiї. Тому, мабуть, i настала така розплата за них.
Картрайт знову замовк. Вiн зосереджено дивився вперед, наче там, у далечинi, намагався знайти вiдповiдь на тi питання, якi постали перед ним в останнi години життя. Потiм заговорив:
- Я знищив усi мої записи, спалив їх у цьому камiнi, щоб не залишати бодай найменшого дороговказу до таємницi чорного елiксиру. Але те, що вiдкрилося одному, може вiдкритися й iншому. Вам усiм ще не раз бувати на стадiонах. I менi хочеться застерегти вас: нiколи не вiрте байкам можливих загадкових вiвчарiв- одинакiв, як Том не повiрив Джiмовi Хiксу. - Картрайт невесело посмiхнувся. - Якщо колись ви станете свiдками такого ж несподiваного фантастичного перевищення рекордiв, якого домiгся я, - зразу бийте на сполох! Знайте: тут не обiйшлося без винятково сильного допiнгу на зразок мого чорного елiксиру. Звичайна людина ще дуже далека вiд розкриття своїх граничних можливостей i не скоро досягне їх!
Зайшов служник i доповiв, що прибули адвокат i нотарiус...
