Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм

змогу утримувати вкупі території Російської Федерації. Якщо цієї мети не буде досягнуто, вказує Алексін, Росія «відкотиться назад до часів, що були до Петра І». Це нагадує зауваження, висловлене Франсуа Міттераном у 1957 р.: «Без Африки Франція не матиме історії в XXI столітті» 55. Слова як Алексіна, так і Міттерана говорять про страх колоніальних держав, що із втратою колоній вони стануть менш успішними і погіршиться їхній образ. «Раковий корпус», попри гідне пошани викриття злодіянь комунізму, є також умілим зображенням прагнення до підкорення і утримання колоній, яке так заплямувало російську історію. Тоді як у поглядах президента Міттерана з часу, як він зробив свою заяву, сталися великі зміни, немає жодних ознак того, що подібної зміни зазнали також погляди Солженіцина, не кажучи вже про Алексіна.

ПРИМІТКИ

1. Said, Culture and Imperialism, 175.

2. Александр Солженицын, Раковый корпус, Собрание сочинений, т. 4 (Paris: YMCA Press, 1979). Усі цитати в тексті наводяться за цим виданням, якщо не вказано інше.

3. Abraham Rothberg, Aleksandr Solzhenitsyn: The Major Novels (Ithaca, NY: Cornell Univ. Press, 1971).

4. Там само, 184-85.

5. Edward A. Allworth, The Modern Uzbeks: From the Fourteenth Century to the Present (Stanford, CA: Hoover Institution Press, 1990), 200–201; та Seton-Watson, 442 і далі.

6. M. Вахабов, Ташкент в период трех революций (Ташкент: Государственное Издательство Узбекской ССР, 1957), 8–9; і H. B. Paksoy, «Muslims in the Russian Empire: Response to Conquest,» Studies in Comparative Communism 19, nos. 3–4 (Autumn / Winter 1986).

7. Seton-Watson, 443-44; Richard A. Pierce, Russian Central Asia 1867–1917: A Study in Colonial Rule (Berkeley and Los Angeles: Univ. of California Press, 1960); і Robert J. Kaiser, «Ethnic Demography and Interstate Relations in Central Asia,» in Roman Szporluk, ed., National Identity and Ethnicity in Russia and the New States of Eurasia (Armonk, NY: M. E. Sharpe, 1994), 230-65.

8. M. Вахабов, 22.

9. H. С. Гумилев, Собрание сочинений, edited by G. P. Struve and V. Filippov (Washington, DC: V. Kamkin, 1962-68).

10. E. M. Thompson, «N. S. Gumilev and the Russian Ideology,» Nikolai Gumilev, 1886–1986, edited by Sheelagh Graham (Berkeley, CA: Berkeley Slavic Specialties, 1987).

11. Пушкин, Полное собрание сочинений, т. 6 (Москва: Наука, 1964), 641. Олександр Невський є ще одним прикладом російської схильності до представлення військових благородними й подібними до святих. John Fennell, The Crisis of Medieval Russia, 1200–1304 (London and New York: Longman, 1983), 101-21.

12. John Garrard, «Corresponding Heroines in don Juan and Evgenii Onegin,» Slavonic and East Europian Review, 73, no. 3 (1995), 428-48.

13. Allworth, 213 і далі.

14. Там само, 213.

15. Там само, 216.

16. Associated Press, 10 October 1995.

17. Н. В. Paksoy, «Introduction» in Central Asia Reader: The Rediscovery of History (Armonk, NY and London: M. E. Sharpe, 1994), ix. Аналогічно, Республіка Татарстан прийняла латинську абетку для татарської мови на Другому світовому конгресі татар, який відбувся у Казані в 1997 p. Rimzil Valiev et al, «Tatarstan faces challenges,» Radio Free Europe / Radio Liberty, 31 December 1997.

18. Ф. M. Достоевский, Дневник писателя, т. 3. (Paris: YMCA Press, n. d.), 602.

19. Seton-Watson, 442.

20. Григорий Резниченко и др., «Аральская катастрофа», Новый мир, № 5 (май 1989), 182–241; CIA World Factbook 1993 (Washington, DC, 1994).

21. M. Вахабов, 27.

22. The Cambridge Encyclopedia of Russia and the Soviet Union, edited by Archie Brown et. al. (Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1982), 136.

23. Paksoy, Central Asia Reader, ix.

24. Ryszard Kapuscinski, Imperium,256–257; англійською мовою, Iтреrium (New York: Knopf, 1993).

25. Kapuscinski, 225.

26. Allworth, 239-40.

27. Said (1994), 179.

28. К. Яшен та ін., История узбекской советской литературы, 1917–1985, 5 томов. (Ташкент: Издательство Фан, 1987) та А. X. Хайметов та ін., История узбекской литературы с древнейших времен до Великой Октябрьской социалистической революции, 2 тома. (Ташкент: Издательство Фан, 1987)

29. Helene Carrere-d’Encausse, Decline of an Empire: The Soviet Socialist Republics in Revolt (1978); англійською мовою, переклад: M. Sokolinski та Н. A. La Farge (New York: Newsweek Books 1979), 185.

30. Allworth, 230.

31. Там само, 175.

32. Там само, 299.

33. Министерство связи Республики Узбекистан, Телефонный справочник для делового человека (Ташкент: Министерство связи, 1992).

34. Mikhail S. Bernstam, «The Demography of Soviet Ethnic Groups in World Perspective,» in Robert Conquest, ed. The Last Empire: Nationality and the Soviet Union (Stanford, CA: Hoover Institution Press, 1986), 322.

35. «Давай, Олег, о березовом! Что ты начал? — просил Сибгатов… Но ты по порядку, Олег!.. Если с самого начала, Шараф, то вот. Про доктора Масленникова тот прежний больной рассказал мне, что это старый земский врач Александровского уезда, под Москвой». Раковый корпус, Собрание сочинений, 139, 140, 141.

36. «Скажи, какое ж у этих эвенков обмундирование?» Там само, 296.

37. Max Ognev, «Sorry State of Human Rights in Russia,» Agence France-Presse, 30 November 1998; і Paul Goble, «North Caucasus: The Return of a Dangerous Concept,» Radio Free Europe /Radio Liberty, 6 November 1998.

38. Бадретдинов, 99-100.

39. Said (1978), 94.

40. «Если министерство не предусмотрело — неужели я вам буду на свои деньги покупать?» Раковый корпус, 88.

41. Carrere-d’Encausse, 135.

42. Игорь Зотов, «Александр Солженицын, Альбер Камю и кризис воображения», Огонёк, № 29 (4408) (июль 1995 г.), 66–67.

43. Bernstam 346-49; та Carrere-d’Encausse, 86.

44. Раковый корпус, 530, 531.

45. «У нас его еще не танцуют. В Москве, и то мастера» (Азия, Раковый корпус, 128).

46. «Я — у себя на родине, кого мне стесняться?» Раковый корпус, 64.

47. «А они в Москву и лезут теперь, им там как медом намазано», Раковый корпус,