Наприкінці 70-х років член-кореснондент АН Азербайджану, фізик-кристалограф Худу Мамедов порівняв розшифровані і математично вивірені зображення кристалічних ґраток з малюнками старовинних шебеке. Виявилося, що вони ідентичні.
Незалежно від Сошенка приблизно в той час до цієї гіпотези прийшов російський вчений і випахідник С. І. Кислицин. А в 1928 році на основі своєї кристалічної моделі Землі він намітив на її поверхні дванадцять алмазних центрів. Роботами О. І. Кислицина цікавилися В. І. Ленін, Ф. Е. Дзержинський, В. В. Куйбишев.
Аль-Кахіра — арабська назва Каїра.
Німецька Східна Африка — німецька колонія на території сучасної Танзанії.
Стивідор — особа, що відав завантаженням і вивантаженням судна в іноземних портах.
Гіпотеза Сошенка підтвердилась: у наш час в шельфовій зоні Бомбея знайдено чимале родовище нафти.
Анна — розмінна монета Індії (до 1 квітня 1957 р.) і Пакистану (до 1 січня 1961 р.) вартістю в одну шістнадцяту рупії.
Служба німецької військової розвідки і контррозвідки часів першої світової війни.
Малнад — височина на півдні Індії, оточена горами Західні Гати.
Гуркхи — солдати колоніальної армії, набрані у гірських районах. Непалу.
Це передбачення про глибинну породу алмазів підтвердилося в останні десятиліття.
Радянськими вченими на місці Тунгуської катастрофи, що сталася 30 червня 1908 року, було знайдено алмазно-графітові зростки позаземного походження, а в шарах торфу виявлено ізотоп вуглецю С-14, який утворюється лише в сильно опромінених космічних тілах.