Місце встрєчі ізмєніть ніззя, блядь!

Синєглазка (до Мнацаканова, ігріво). Мужчина, сколько вам лєт?

Нєзнайка (істерично). Я больше не можу так жить! Кругом якась хуйня, скрізь підараси. Мнє нічого не надо! Пальто? В пизду! (Скида кожанне пальто.) Піджак? На хуй піджак! (Скида піджак.) Беріть! Мєнє нє надо! (Дивиться на ноги.) Кольоса? На хуй! Беріть, все беріть! Їжте!

Нєзнайка зніма ботінки і починає знімать з рук золоті гайки. Гайки не дуже знімаються з його пухлих пальців.

Нєзнайка. Гайки йобані, блядь, не знімаються.

Плачущий Нєзнайка зав'язує з гайками, зато йому вдається знять з себе часи Ролєкс і запиздячить ними в Сінєглазку. Потім Нєзнайка знима штани і швиря їх в Мнацаканова. Нєзнайка стоїть в обтягуючих білих трусах з льогкім жовтим німбом біля хуя і страшно кричить.

Нєзнайка. Всьо! Всьо!

Нєзнайка вийма із піджака і штанів пачки грошів і починає швиряти ними в друзів. Одну пачку він швиря прямо в їбальник Мнацаканову. Мнацаканов іздає невловимий рух і з клацанням зубів хижо ловить пачку в зуби. Очі Мнацаканова страшно блищать, з рота і носа виривається хиже гарчання.

Гурвіник. Ти диви, от жидяра! А ну віддай!

Мальвіна (злякано). Він щаз нас усіх поїсть!

Баби злякано верещать і лізуть під стіл. Стоїть страшений крик. Гурвіник підбирає з полу красивий важкий шуз Нєзнайки і пиздить ним у телевізор. Роздається страшний вибух. Чорний дим повзе з разйобаной вещі на дівчат і хлопців. Всі кричать, собака Артемон виє. Спокійний тільки Гурвіник, він витира руки об штани і наливає собі портвейн.

Гурвіник. У, жидовська морда. Хе!

Всі сміються. Починає грать красива токата. Самодєлкін б'є під неї чочотку. Буратіно гладить Мальвіну, Мальвіна гладить Нєзнайку, Нєзнайко однією рукою гладить Сінєглазку, а другою помагає їй блювать. Сінєглазка блює, Карандаш малює, Красна Шапочка чуха собі живіт. Пєтрушка знаходить під столом яєчко, яке чудом не розбилося і заходиться його розрисовувать.

Буратіно (тупо). Ну так шо, завтра гуляєм?

Гурвіник. А как же! Мєсто встрєчі ізмєніть ніззя, блядь!

Завіса