три гонфалоньєри. Про Аррігуччо не збереглось ніяких документів. Оповідка дев'ята
С. 419. «В Аргосі, старовинному ахейському городі…» - насправді, місто Аргос було не в Ахеї, а в Арголіді. Оповідка десята
С. 428. Тінгоччо Міні, Меуччо ді Тура, Амброджо Ансельміні - сієнські простолюдини, існування родини яких засвідчено документально.
С. 429. Кампо-Реджі - район у місті Сієна.
Mima - скорочене від Маргеріти.
С. 431. Архіт і Палемон - в грецькій міфології двоє фіван-ських юнаків, закоханих в Емілію, родичку царя Тезея; суперники вирішують двобоєм, кому вона має належати.
Оповідка перша
С.434. Гульфард - ймовірно, передача італійськими засобами досить розповсюдженого імені Wolfard.
Гаспарруоло Кагастрачча - жодного документального підтвердження імена героїв даної новели не мають, але подібні імена часто зустрічаються у лобмардських хроніках того часу (Кагафа-ва, Кагапанно та ін.). Оповідка друга
С. 436. Варлунго - місцевість у долині ріки Арно, зараз включена до флорентійського передмістя.
Монна Белькольоре - заповіт жінки з таким іменем був знайдений саме у Варлунго.
С. 437. Бентівенья дель Маццо - ім'я Бентівенья було досить розповсюдженим на той час: Бентівенья да Чертальдо був компаньйоном Боккаччо у Барді.
С. 438. Бонаккоррі да Дженістерето - з'являється у документах з 1321 по 1350 рік. Помер близько 1354 року.
Лапуччо, Нальдіно - перше ім'я є скороченим Якопо, друге - Арнальдо або Рінальдо.
С. 439. Білюцца - скорочене від Білія (Сибілія) або від Бене-детта.
С. 440. Бігуччо даль Поджо - Бігуччо - скорочене від Ільде-брандо.
Нуто Бульєтто - Бульєтто «bugliolo, buglione - дерев'яне цебро, бочка; отже це прізвисько означало п'яниця. Оповідка третя
С. 441. Муньйоне - потічок, що впадає в річку Арно нижче Флоренції.
Каландріно - Ноццо, або Джованоццо ді Періно, італійський художник греко-візантійської школи. Можливо був учнем Андреа Тафі, жив у кварталі Сан Лоренцо. Серед його робіт можна назвати фрески у віллі Камерата, але у Флоренції він славився перш за все своєю простакуватістю і незграбністю, тому й ставав часто мішенню для жартів своїх колег.
Бруно - Бруно ді Джованні д'Олівієрі - флорентійський художник, жив у кварталі Сан Сімоне, друг Буффальмакко.
Буффальмакко - Бонаміко ді Крістофано (1269-1340), флорентійський художник, жив на Віа дель Кокомеро, також учень Андреа Тафі. Відомі його фрески у церкві флорентійського Абатства, у Соборі Ареццо.
Мазо дель Саджо - працював просередником, його кабінет був місцем зібрання жартівників Флоренції.
С. 442. «…там де живуть баски» і т. д. - тобто у вигаданій, неіснуючій країні.
Сеттіньяно, Монтіші, Морелло - пагорби навколо Флоренції.
Геліотроп - напівдорогоцінний камінь, зелений з червоними прожилками. В середні віки існувало повір'я, що цей камінь може робити свого володаря невидимим.
С. 444. «…хламиди, шитої не no-фламандському, а по-насько-Му» _ у Фландрії тоді був у моді вузький одяг, а в Італії широкий. Оповідка четверта
С. 448. Монна Пікарда - неможливо встановити особу, якій належало це досить розповсюджене ім'я.
С. 449. «…з лиця жовтява, так наче не у Ф'єзоле жила, а десь у Сінігалії» - місто Ф'єзоле славилось своїм чистим і цілющим повітрям, в той час як Сінігалія знаходилась у заболоченій, малярійній місцевості.
С. 450. Чута - скорочене від Річевута або Бенчівенута. Оповідка п'ята
С. 453. Школа да Сан-Лепідіо - ім'я не фігурує в жодному документі; Сан Лепідіо, або Сан Лупідіо міститься у провінції Асколі, сучасна назва містечка - Сант'Елпідіо а Маре.
Рібі - скорочене від Рібальдо, Гарібальдо, Ріберто - флорентійський паяц.
Маттеуццо - мабуть, «колега» Рібі.
С. 455. Покровська церква - у Боккаччо - Santa Maria a Verzaia - церква за воротами Сан Фредійяно. Оповідка шоста - див. коментарі до оповідки третьої. Оповідка сьома
С. 460. Ріньєрі - розповсюджене ім'я у Флоренції часів Боккаччо.
С. 465. Церква святої Лючії - Санта Лючія даль Прато - церква, в якій зустрічались закохані, досі існує. Оповідка восьма
С. 477. Спінеллоччо Тавена - Тавена - відома сієнська родина. Спінелоччо - змінене від Спіна, Спінелло.
Цеппа ді Міно - з роду Міно де Толомей, прозваний Цеппа; був подестою у Сан Джіміньяно. Міно - скорочене від Ансель-мо, Джакомо. Оповідка дев'ята
С. 480. «…приїхав до Флоренції з Болоньї в білячій шапці на баранячій голові». - доктори медицини носили за звичаєм пурпурові мантії та білячі шапки.
Маестро Сімоне да Вілла - лікар, відомий своєю легковірністю і дурістю. Похований у церкві Санта Кроче.
С. 482. Некромант - маг, що викликав душі померлих і дізнавався в них про майбутнє.
Майкл Скотт - відомий шотландський мислитель. Був астрологом імператора Фрідеріка II, залишив труди з філософії, астрології, алхімії.
С. 483. Піп Іван - легендарний християнський володар, що панував нібито десь у Середній Азії чи Ефіопії. В його існування вірили настільки, що в XIII - XIV століттях деякі європейські можновладці намагалися зв'язатися з ним через посланців, щоб спільно виступити проти мусульман.
С. 484. Авіценна - Абу-Алі-ібн-Сіна (980-1037) - таджицький медик і філософ, добре відомий і в Європі. Оповідка десята
С. 494. Школо да Чіньяно - досить відома родина, що походила з Муджелло, жила в кварталі Сан Джованні. Про Ніколо ді Чекко да Чіньяно є документальні згадки в середині XII століття.
Мадонна Янкофйьоре - у 1305 році в Палермо і справді жила дочка перукаря, що мала таке ім'я.
С. 498. П'єтро делло Каніджано - сучасник і друг Боккаччо, мав поважні посади при Анжуйському дворі і у Флоренції.
С. 504. «…світанок… перемінив синяву восьмого неба на ніжний блакит.'» - згідно з дантівським поділом небесного простору на дев'ять сфер восьме небо належало нерухомим зіркам. Оповідка перша
С. 505. Палерміні - відома гібеллінська родина, що жила у сесто Сан Панкраціо, була вигнана з Флоренції.
К'ярмонтезі - ще одна відома родина флорентійців, спочатку гібеллінів, потім гвельфів. Жила неподалік Орсанмікеле, була вигнана, як і родина Палерміні.
Де Ладзарі - відома і могутня пістойська родина гвельфів. Про Франческу Де Ладзарі - ніяких відомостей.
С. 506. Церква братів-міноритів - мається на увазі відома у Пістої церква Сан Франческо, яку було закладено у 1295 році. Оповідка друга
С. 509. Мадонна Узімбальда - існувала родина Узімбарді, з якої абатесса, ймовірно, походила.
С. 510. Капітул - збори членів чернецької громади, а також приміщення, де вони відбуваються. Оповідка третя
