— Коли там зброя, Ведо, то як вона може бути незахищена… Ні, ці двері злості такі самі, як і інші.
Через два дні в печеру доставили портативні апарати: відбивний рентгенівський екран для перегляду механізму, фокусований ультрачастотний випромінювач для руйнування внутрішнього зв’язку деталей. Але застосувати прилади не довелося.
Несподівано з черева печери почувся уривчастий гул. Ґрунт під ногами людей струснувся, і вони інстинктивно кинулись до виходу — дослідники були в третій, нижній печері.
Гул дужчав, переходячи в глухий скрегіт. Очевидно, все громаддя вкритих тріщинами порід осідало по скидовій лінії вздовж підніжжя хребта.
— Все загинуло! Ми не встигли. Рятуйтеся, скоріше нагору! — розпачливо закричала Веда, і люди кинулись до візків-роботів, направляючи їх на ходу у другу печеру.
Учепившись за кабелі роботів, вони видерлись по колодязю. Гул і здригання кам’яних стін переслідували їх по п’ятах і, нарешті, наздогнали. Страшенний гуркіт… Внутрішня стіна другої печери зникла в проваллі, що утворилось на місці колодязя — ходу в третій зал. Повітряна хвиля буквально змела людей разом з пилом і дрібним щебенем під склепіння першого залу. Археологи розплаталися на долівці, чекаючи загибелі.
Клуби пилу, що ввірвався в печеру, поволі осідали. Крізь його туман стовпи сталагмітів і виступи не змінювали своїх обрисів. Знову мертва тиша запанувала в підземеллі…
Опритомнівши, Веда підвелась. Двоє співробітників підхопили її, але вона нетерпляче вирвалася.
— Де Міїко?
Її помічниця, прихилившись до низького сталагміту, старанно обтирала кам’яний пил з шиї, вух і волосся.
— Майже все загинуло, — відповіла вона на німе питання. — Неприступні двері лишаться замкнутими під товщею каміпня в чотириста метрів. Третя печера зруйнована пов-иістю, а друга… другу ще можна розкопати. В ній для нас найцінніше, як і тут.
— Це так… — Веда облизнула пересохлі губи. — Але ми винні, бо надто зволікали і були надто обережні. Ми повинні були передбачити обвал.
— Бездоказове передчуття. Але журитися нічого. Хіба ми укріплювали б гірські громаддя заради сумнівних цінностей за дверима? Особливо, якщо там нікчемна зброя.
— А коли витвори мистецтва, неоціненної людської думки? Ні, ми могли б діяти швидше!
Міїко знизала плечима і повела пригнічену Веду вслід за товаришами туди, де був чудовий сонячний день, радість чистої води і заспокійливого електричного душу.
Мвен Мас за звичкою ходив з кутка в куток по кімнаті на горішньому поверсі Будинку Історії в індійському секторі північного жилого поясу. Він переїхав сюди тільки два дні тому після роботи в Будинку Історії американського сектора.
Кімната — вірніше, веранда з зовнішньою стіною з суцільного поляризуючого скла — була звернена до спніх далей гористого плоскогір’я. Мвен Мас час од часу вмикав віконниці перехресної поляризації. Кімнату наповнювала сіра напівтемрява, й на гемісферному екрані пливли повільною низкою електронні зображення картин, уривків старих кінофільмів, скульптур і споруд, які він перед тим відібрав. Африканець переглядав їх, диктуючи роботу-секретарю записи для майбутньої книги. Машина друкувала, нумерувала сторінки і обережно складала, розбираючи їх по темах або узагальненнях.
Стомившись, Мвен Мас вимикав віконниці і підходив до вікна, спрямовуючи погляд вдалину і довго обдумуючи бачене.
Він не міг дивуватись, як багато того, що ще недавно становило культуру людства, відійшло в минуле. Зовсім зникли характерні для ери Світового Возз’єднання словесні тонкощі — розмовні і письмові хитрощі, що вважалися ішлись ознакою великої освіченості. Припинилося зовсім писання, як музика слова, таке поширене ще в ЕСП — еру Спільної Праці, зникло мистецьке жонглювання словами, так авана дотепність. Ще раніше відпала потреба у маскуванні своїх думок, така важлива для ЕРС. Усі розмови стали значно простішими і коротшими. Очевидно, ера Великого Кільця буде ерою розвитку третьої сигнальної системи людини, або розуміння без слів.
Час од часу Мвен Мас звертався до завжди бадьорого механічного секретаря з новими формулюваннями своїх думок:
— З першого століття ери Кільця бере початок флюктуативна психологія [25]мистецтва, заснована Людою Фір. Саме їй вдалося науково довести різницю емоційного сприймання у жінок і в чоловіків, розкривши ту область, що багато століть існувала як напівмістична підсвідомість. Але довести в сучасному розумінні — менша частина справи. Люді Фір вдалося більше — накреслити головні ланцюги чуттєвих сприймань, завдяки чому стало можливим добиватися відповідності їх у різних статей.
Дзвінкий сигнал і зелений сналах раптом покликали африканця до ТВФ. Виклик, переданий в години занять, означав щось серйозне. Автоматичний секретар вимкнувся, і Мвен Мас збіг униз, в камеру далеких переговорів.
Веда Конг з западинками на подряпаних щоках і глибокими тінями під очима вітала його з екрана. Мвен Мас зрадів і простягнув до неї свої великі руки, викликавши кволу посмішку на заклопотаному обличчі Веди.
— Допоможіть мені, Мвен. Я знаю, що ви працюєте, але Дар Вітра нема на Землі. Ерг Ноор далеко, а крім них, у мене тільки ви, до кого я можу звернутися з будь-яким проханням. У мене нещастя…
— Що? Дар Вітер?..
— О ні! Завал на місці розкопок печери. — І Веда коротко розповіла про події в печері Ден-Оф-Куль. — Ви зараз єдиний з моїх друзів, який має право вільного доступу до Віщого Мозку.
— До якого з чотирьох?
— Нижчої Визначеності.
— Розумію. Треба розрахувати, як добратися до стальних дверей з найменшою затратою праці і матеріалів?
— Саме так!
— Дані зібрали?
— Ось вони.
— Слухаю.
Мвен Мас швидко записав кілька рядів цифр.
— Тепер уся справа в тому, коли машина прийме мої дані. Почекайте, зараз я зв’яжуся з черговим інженером ВМ. Мозок Нижчої Визначеності перебуває в австралійському секторі південної зони.
— А де Мозок Вищої Визначеності?
— В індійському секторі північної жилої зони, там, де я… Переключаюсь, ждіть.
Перед згаслим екраном Веда намагалась уявити собі Віщий Мозок. В уяві виникав гігантський людський мозок з його борознами та закрутками, який пульсував і жив, хоч молода жінка знала, що так називались гігантські електронні дослідницькі машини найвищого класу, здатні розв’язати майже кожну задачу, посильну для розроблених галузей математики. На планеті було всього чотири такі машини, спеціалізовані по- різному.
Веда чекала недовго. Екран засвітився, і Мвен Мас попросив викликати його знову через шість днів, пізно ввечері.
— Мвен, ваша допомога неоціненна!
— Тільки тому, що я маю деякі знання з математики? А ваша праця неоціненна тому, що ви знаєте стародавні мови і культури. Ведо, ви надто заглибилися в ЕРС!
Вчений-історик насупилася, але африканець розсміявся так добродушно і заразливо, що Веда теж засміялась і, жестом попрощавшись, зникла.
У призначений час Мвен Мас знову побачив молоду жінку в телевізіофоні.
— Можете не казати — бачу, що відповідь несприятлива.
— Вгадали. Стійкість нижча за межу безпеки… Якщо йти загальним шляхом, то доведеться вибирати кубічний кілометр вапняку.
— У межах наших можливостей лишається тільки тунельне виймання сейфів другої печери, — сумно сказала Веда.
