розіп'ятого на кіндзярку
а на мені розіп'ятого себе а на собі розіп'ятого тебе а на тобі розіп'ятого його
але від цього мені легше не стало
Повстання
віднині я тебе називатиму Трафердокль — сказала Емма
я зітхнув але в небі пролітали справжні трафердоклі і я помахав
їм ніжкою — мені стало легше на душі
гострі стебла — чорна роса — імла поміж пальців — падання зірок повстань — прокипіла роса — доки будемо терпіти ці
знущання
повстаньте гнані прісноводні! — заспівав я і озброївшись ножицями кинувся на Емму
спочатку я обтяв їй те потім обтяв тамте далі втяв хі-хі-хі а тоді ще й ой не можу ой здохну від реготу а ще ще одним словом і це теж
як же вона звивалася зойкала конала
умри нещасна! — здушив я її за
і вона вмерла
перетворившись на веселий струмок
ну й дурень — сказав Клунц запхавши череп'яну голову у вікно — адже завтра коли вона оживе тобі не виблагати милосердя Емма така люта у своєму гніві така люта як сама смерть
я поблід страх скував мої члени я кинувся у веселий струмок Емминих рештків і розчинився до решти
але мені від того легше не стало
Примечания
1