Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

Мадам Гуч сердито зробила Флінтові зауваження й призначила штрафний удар на користь Ґрифіндору. Але під час цього хаосу золотий снич, звичайно, знову зник з очей.

Дін Томас волав на трибунах:

— Флінта з поля! Флінта з поля! Суддя, червону картку!..

— Це не футбол, Дін, — нагадав йому Рон. — У квідичі гравців не виганяють з поля. А що таке червона картка?

Але Геґрід підтримав Діна.

—Треба ті правила помінєти… ще троха, і Флінт збив би Гаррі на землю.

Лі Джордан не міг не захищати своїх:

— Отож після такого явного й огидного шахрайства…

— Джордане! — озвалася професорка Макґонеґел.

— Я хотів сказати, після цього відвертого й гидкого порушення…

— Джордане, попереджаю!…

— Гаразд, гаразд. Флінт мало не вбив ґрифіндор-ського ловця, що, зрештою, могло статися з кожним. Отож пенальті для Ґрифіндору виконує Спінет…

Вона промазала!.. Нічого не вдієш, матч триває, м'ячем і далі володіє Ґрифіндор.

Коли Гаррі ухилявся від наступного бладжера, який небезпечно просвистів повз голову, щось трапилося. Його мітла раптом круто й небезпечно нахилилася. Якусь мить Гаррі здавалося, що він упаде. Він міцно обхопив мітлу руками й колінами. Такого з ним ще не траплялося.

Ці дивні речі повторилися знову. Мітла немов хотіла скинути його. Але ж 'Німбуси-2000' не можуть раптом узяти й надумати скинути свого вершника. Гаррі спробував розвернутися до ґрифіндор-ських стовпів, бо хотів попросити Вуда, щоб той узяв коротку перерву, і враз усвідомив, що цілковито втратив контроль над мітлою. Він не міг її повернути!.. Він зовсім не міг нею керувати!.. Мітла зигзагами летіла в повітрі, і час від часу зі свистом неслася то вниз, то вгору — Гаррі ледве втримувався на ній.

А Лі коментував далі:

— Слизерин володіє м'ячем. Квафел у Флінта… він обходить Спінет… минає Бел… отримує блад-жером по обличчю — сподіваюся, йому розтрощило ніс, — я жартую, пані професорко!.. Слизерин забиває!.. Ой, ні- і-і!..

А слизеринці раділи. Здається, ще ніхто не помічав, як дивно поводиться мітла Гаррі. Вона поволі несла його вгору, чимдалі від гри, щомиті сіпаючись і здригаючись.

— Що там той Гаррі си виробляє? — бурмотів Геґрід, дивлячись у бінокль. — Мені си здає, що мітла вже не слухає його… Але ж не міг він…

Зненацька всі трибуни звернули увагу на Гаррі. Його мітла почала швидко крутитися, а він насилу тримався, щоб не впасти. І раптом усі глядачі зойкнули. Мітла Гаррі несамовито шарпнулася, і Гаррі зірвався з неї. Тепер він завис у повітрі, тримаючись за мітлу однією рукою.

— Невже з мітлою щось трапилося, коли на нього налетів Флінт? — прошепотів Шеймус.

— Не могло, — сказав тремтячим голосом Геґрід. — Нічого не могло си вплинути на мітлу, окрім могутньої чорної магії… Жоден дітвак не міг би зашкодити 'Німбусові-2000'…

Тут Герміона раптом вихопила Геґрідів бінокль, але замість стежити за Гаррі, почала напружено вдивлятися в трибуни.

— Що ти робиш? — простогнав посірілий Рон.

— Я знала! — задихнулася Герміона. — Снейп!.. Дивися!..

Рон схопив бінокль. Снейп сидів на трибуні з протилежного боку. Він уп'явся очима в Гаррі й невпинно щось бурмотів.

— Він щось робить! Зачаровує мітлу! — пояснила Герміона.

— Що нам робити?

— Я сама!

Не встиг Рон і слова сказати, як Герміона зникла. Рон знову перевів бінокль на Гаррі. Його мітла трусилася з такою силою, що він ось-ось мав упасти. Усі глядачі зірвалися на ноги, нажахано спостерігаючи, як близнюки Візлі намагалися підлетіти ближче, щоб пересадити Гаррі на одну зі своїх мітел, але в них нічого не виходило: щоразу, коли вони наближалися, мітла Гаррі підстрибувала ще вище. Тоді близнюки трохи опустилися і стали кружляти під Гаррі, сподіваючись, очевидно, підхопити його, якщо він упаде. Маркус Флінт схопив квафел і забив п'ять голів, але цього ніхто не помітив.

— Швидше, Герміоно! — бурмотів у відчаї Рон. Герміона пропихалася до трибуни, де стояв Снейп, і ось уже підбігала до нього верхнім рядом. Дівчинка навіть не зупинилася, щоб вибачитися перед професором Квірелом, якого вона ненароком зіштовхнула. Бідолаха-професор покотився на нижній ряд, а Герміона, підбігши до Снейпа, присіла навпочіпки, витягла чарівну паличку й прошепотіла кілька ретельно дібраних слів. Яскраво-блакитне полум'я вихопилося з її палички і стрибнуло на край Снейпової мантії.

Минуло, мабуть, секунд тридцять, поки Снейп збагнув, що горить його одяг. Його раптовий зойк свідчив про те, що Герміона виконала своє завдання. Сховавши вогонь до маленької бляшанки в кишені, вона пішла назад, а Снейп навіть не здогадався, що сталося.

Цього було досить. Високо в небі Гаррі раптом знову зумів осідлати свою мітлу.

— Невіле, можеш дивитися! — вигукнув Рон. Останні п'ять хвилин Невіл заплющився і ридав на грудях у Геґріда.

Гаррі швидко мчав до землі, і тут усі побачили, як він схопився рукою за рота, ніби його от-от мало знудити. Гаррі приземлився навкарачки, кашля-нув — і щось золоте впало йому на долоню.

Я маю снича! — закричав він, махаючи м'ячиком над головою, і гра скінчилася повним безладдям.

— Він його не піймав, а мало не проковтнув ! — ніяк не міг заспокоїтися Флінт ще з двадцять хвилин після гри, але це вже не мало ніякого значення.

Гаррі не порушив жодного правила, а Лі Джордан і далі радісно вигукував результат матчу: Ґрифіндор переміг з рахунком 170 : 60. Проте Гаррі цього вже не чув. Тієї миті разом з Роном і Герміоною він сьорбав міцний чай у Геґрідовій хатинці.

— Це був Снейп, — розповідав Рон. — Ми з Герміоною бачили його. Він чаклував твою мітлу і щось бурмотів, не спускаючи з тебе очей.

— Дурниці! — сказав Геґрід, який не знав, що діялося на трибунах. — Навіщо Снейп мав би робити щось таке?

Гаррі, Рон і Герміона перезирнулися, міркуючи, що саме розповісти Геґрідові. Гаррі вирішив сказати правду.

— Я щось дізнався про нього, — сказав він Геґрідові. — Він намагався пройти повз того триголового пса під час Гелловіну. Пес покусав його. Ми думаємо, він хотів украсти те, що стереже пес.

З Геґрідових рук випав чайничок.

— Звідки ви си довідали про Флафі? — запитав він.

— Флафі?

— Авжеж! Це мій песик. Я купив си його в одного грека, з котрим здибавси торік у шинку. Я позичив його Дамблдорові для охорони…

— Для охорони чого?

— Всьо, більше нічого не питайте! — похмуро мовив Геґрід. — Це найвища таємниця, отак-то.

— Але ж Снейп намагається те вкрасти!

— Дурниці! — повторив Геґрід. — Снейп — учитель у Гоґвортсі, він такого ніколи б си не зробив!

— Чому ж тоді він намагався вбити Гаррі?! — вигукнула Герміона. Події цього дня, безперечно, змінили її думку про Снейпа.

— Геґріде, я знаю, що таке закляття, я все про це читала! Треба ні на мить не спускати очей, а Снейп, до речі, навіть не кліпав, я бачила!..

— А я кажу, що ти си помиляєш! — із запалом сказав Геґрід. — Не знаю, чого Гарріна мітла так си поводила, але Снейп ніколи б си не намагав убити учня! Слухайте мене, ви всі троє: ви встряли в таке, що вас си не стосує. Це небезпечно. Забудьте того пса й забудьте те, що він стереже, бо це справа професора Дамблдора й Ніколаса Фламеля!

— Ага! — сказав Гаррі. — Тут ще замішаний і якийсь Ніколас Фламель, так?..

Геґрід був сердитий сам на себе.