С. В. Петлюра, 1879-1926. Публіцист, один з керівників Центральної Ради (1917), генеральний секретар з воєнних справ, організатор Гайдамацького Кошу Слободської України для збройної боротьби з більшовиками (1918), член Директорії і Головний отаман Армії Української народної республіки (1918).
П. П. Скоропадський. 1873-1945. Генерал-лейтенант російської армії, гетьман України (1918).
М. Грушевський. 1866-1934. Історик, член Академії наук УРСР і СРСР. В 1917-1918 голова Центральної Ради України.
Герб Богдана-Зиновія Хмельницького (1595-1657), гетьмана війська Запорізького.
Н. І. Махно. 1888-1934. Анархіст, вождь українського селянського повстанського руху (махновщини) проти німецької окупації, гетьманата. Директорії, Білої і Червоної армій.
X. Г. Раковський. 1873-1941. Голова Тимчасового революційного уряду України (1918), голова Ради народних комісарів України (1919-1923).
Г. І. Петровський. 1878-1958. Голова Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету в 1919-1938.
М. О. Скрипник. 1872-1933. Один з організаторів комуністичної партії України, в 1927- 1933 — народний комісар освіти, провадив політику українізації.
Одна з жертв голодомору в Україні (1932-1933).
Лесь (Олександр Зенон) Курбас. 1887-1937. Режисер, актор, драматург. Видатний український театральний діяч.
В. І. Вернадський. 1863-1945. Геолог, філософ, автор теорії ноосфери. Один із засновників і перший президент Української Академії наук.
Учні робфаку (скорочена назва існувавших в СРСР в 1920-1930 роках робітничих факультетів — загальноосвітніх учбових закладів для дорослих).
Велика Вітчизняна війна (1941-1945). Радянські війська ведуть бій в околиці Києва
Києво-Печерська Лавра в роки німецької окупації (1941-1943).
Після боїв. Україна. Велика Вітчизняна війна (1941-1945).
Хрещатик, головна вулиця Києва, на початку німецької окупації (1941) зруйнована радянськими підривниками (одна з найбільших радянських диверсій в тилу німецьких військ на території СРСР).
Об’ява в єврейському гетто Луцька за часів фашистської окупації.
Степан Бандера. 1909-1959. Український політик, один з провідних діячів ОУН (Організації українських націоналістів), багато років провів у польських в’язницях і фашистському таборі смерті Заксенхаузен. Вбитий на території Німеччини радянським агентом.
І. Д. Черняховський. 1906-1945. Генерал армії двічі Герой Радянського Союзу, з 1944- го командуючий військами Західного і 3-го Білоруського фронтів.
І. М. Кожедуб. 1920-1991. Радянський маршал авіації (1985), льотчик-винищувач часів Другої світової війни, збив 62 німецьких літака. Тричі Герой Радянського Союзу.
Ялтинська (Кримська) конференція (1945) лідерів трьох союзних держав у Другій світовій війні Ф. Д. Рузвельта, Й. В. Сталіна і У. Черчілля в Ялті, де були прийняті основні рішення по післявоєнному розділу Європи
На радянському воєнному заводі. 1941-1945.
Київ звільнено. Полонені німці на Софійському майдані.
Перед відправкою на фронт. Готова продукція одного з радянських воєнних заводів. 1941-1945.
Антирелігійна бесіда у сільському клубі. Стенд з написом: «Наука і релігія несумісні». Початок 1960-х.
