ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ

9 — Патологія (від грецьк.

pathos

— страждання і

logos

— вчення) — вчення про хвороби, відхилення від норми. Патологічний — хворий, не нормальний.

10

10 — Антиципація (від лат.

anticipatio

— передбачення) — здатність людини уявити собі можливий результат дії до її здійснення.

11

11 — Фізіологічний афект слід відрізняти від патологічного, який розглядається як гострий короткочасний психічний розлад, що виник раптово.

12

12- Ригідність (від лат.

rigidus

— жорсткий, твердий) — ускладненість у зміні запланованої програми дій, недостатня рухомість і пристосовуваність мислення до мінливих умов.

13

13 — Гальмування проактивне (від лат.

pro

— раніше,

activus

— діючий) — нервовий процес, який виявляється в тому, що відповіді, які стосуються попередніх елементів інформації, гальмують відповіді щодо наступних її елементів.

14

14 — Егоцентризм (від лат.

ego

— я і

centrum

— центр кола) — зосередженість індивіда лише на власних інтересах і проблемах, небажання і нездатність розуміти і враховувати проблеми інших людей.

15

15 — Домінанта (від лат.

dominans

— панівний) — тимчасово панівна рефлекторна система, яка зумовлює роботу нервових центрів у цей момент і тим самим надає поведінці індивіда певну спрямованість.

16

16 — Реконструкція образів відбувається під дією таких впливів. Наприклад, обговорення подій, навіювання, що виникають під впливом чуток або повідомлень засобів масової інформації, можуть викликати деформації в показаннях за рахунок реконструкції (зміни) раніше сформованих вражень і образів.

17

17 — Мнемоніка (від грецьк.

mnemonikon

— мистецтво запам’ятовування) — система різних прийомів, які полегшують спогади окремих фрагментів і деталей події.

18

18 — Інгібіція (від лат.

ingibere

— стримувати, зупиняти) — погіршення продуктивності виконуваної діяльності, її швидкості, якості в присутності інших людей чи спостерігачів як реальних, так і уявних.

19

19 — Закон зобов’язує головуючого висловлювати свою думку останнім. Ця вимога має психологічне пояснення: не допустити навіювального впливу з боку головуючого.

20

20 — У теорії і практиці виокремлюють п’ять стратегій поведінки в конфлікті: 1) уникання — ухилення від боротьби; 2) суперництво — нав’язування іншій стороні переважного для себе рішення, відкрита боротьба для реалізації своїх інтересів; 3) пристосування — принесення в жертву своїх інтересів заради спокою; 4) компроміс — досягнення згоди шляхом взаємних і приблизно рівних поступок