Стає модним носити чисту піпетку та свіжу пачку гігієніч них серветок.
Несподіваної популярності здобуває свист аванґард — маловідомий до цього вид акустичного мистецтва. З при ходом «архе» свист, як і саме поняття звуку, кардинально переосмислюється, що призводить до справжнього культурного вибуху в середовищі львівсього under та upper ground’у.
На кілька тижнів масовим стає захоплення дахівницями[2], однак двійко нещасних випадків охолоджують цей запал.
Наступний місяць іронічно названо «поземним» — для по дальших офтальмологічних експериментів архемани почи нають віддавати перевагу відкритим місцям ближче до Землі.
Багато хто відмічає специфічний дух радикального ревізіонізму, притаманного людям, котрі спробували краплі.
Переоцінці піддаються базові соціальні догми, самоспросто вуються раніше незаперечні цінності спілкування.
Доба «архе» багата на різні ексцентричні нововведення.
Завдяки поширенню «плазми», особливо сортів «Ехолалія» та «Неопубл», зазнає змін молодіжний балак. Найзапов зятіші плазматики повністю відмовляються від мови, якою вони спілкувались у «попередньому житті», натомість беруться вигадувати власні фонетичні системи. Балаки «архе» виказують вражаючу внутрішню схожість. Вираз «видіти плазму» перестає різати слух незвичністю. Єдине слово, яке видці[3] уміли підібрати до пережитого, — це назва емульсії. Вона виявилась останнім упізнаваним орієнтиром поміж звичайним баченням і видженням плазми.
Кінець травня ставить крапки хіба під знаками запи тань:???
Терезка пригадувала ту ні на що не схожу весну. Ті осяяні атропіном зіниці, розширені від переповнюючої їх таєм ниці… Їх можна було стріти на кожному кроці, особливо у поглядах молоді. Перехожі сміливо дивилися одне одному у вічі. Не відводили поглядів, а вдивлялися глибше. Над містом відкрився отвір — наче у Бога, що спостерігав за нами, від здивування розширилася зіниця. Кожен, хто був уважним, глянув догори, у Teum Occuli, і зувидів Н е б у д е н н е. Люди пізнали щось більше. «Архе міняє», — любили повторювати архемани. «Архе розсіює, архе збирає», — додавали вони.
Практично кожен, хто закрапувався хоч би раз, виносив зі своїх видінь тверде переконання: краплі готують людству НОВУ ДОБУ. Не ЧЕРГОВУ добу, а НОВУ. Щось реально радикальне, кардинальне, нелінійно перпендикулярне!
Амфотерне! Ноосферне! Все віщувало зсув небачених масштабів. Сила крапель була такою, що тільки той, хто не пробував їх, — тільки той хіба не вірив тому, що «архе» міняє світ.
«Плазмою» зацікавилися львівські наркобарони. Най спритніші з них вирішують організувати картель. У найко ротші терміни картель набирає з вулиці торгашів краплями до очей і засилає тих у місця, де не ступала ще нога нарко бариги. Картель діє нахабно і продумано: продає «плазму» у бібліотеках, музеях, театрах, картинних галереях тощо.
Відразу ж з’являються й шукачі легкої наживи — люди в беретах та окулярах, котрі видають себе за представників львівського картелю. Періодично вони з’являються на мистецьких капищах і продають легковажним клієнтам звичайну дистильовану воду. Правда, незабаром місцеві мешканці повідомляють про вісім трупів, знайдених у кар’єрі біля озера Комсомольського, що за Львовом. На тілах загиблих знайдено сліди катувань, а з очних ям у кожного стирчало по уламкові піпетки. У подальшому спроби несан кціонованого продажу «плазми» суттєво зменшуються.
Десь у середині червня число молодих людей, які «виділи плазму», починає скорочуватися. Прошарок населення, котре виказувало щодо «архе» спеціальний інтерес (особи віком від 14 до 33 років), тоншає, стає більш відокремленим.
До послуг картелю вдаються хіба цілком некомпетентні особи, які не вирахували власного «золотого» співвід ношення між компонентами. Бувалі видці «плазми» від дають перевагу краплям, скалапуцьканим[4] власноруч.
Зауважується, що внаслідок постійних тривалих закра пувань накопичується пост ефект, званий «ментол ефек том»[5]. Багато хто саме в ньому видить імпульс, який
