27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!
28 А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!
29 А як люди збиралися, Він почав промовляти: Рід цей рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки пророка Йони.
30 Бо як Йона ознакою був для ніневітян, так буде й Син Людський для роду цього.
31 Цариця південна на суд стане з мужами роду цього, і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломон!
32 Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і засудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!
33 Засвіченого світильника ніхто в сховок не ставить, ані під посудину, але на свічник, щоб бачили світло, хто входить.
34 Око твоє то світильник для тіла; тому, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було, то й усе тіло твоє буде темне.
35 Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося темрявою!
36 Бо коли твоє тіло все світле, і не має жадної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник осяяв блиском тебе.
37 Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.
38 Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.
39 Господь же промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, он чистите зовнішність кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди!
40 Нерозумні, чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє?
41 Тож милостиню подавайте з унутрішнього, і ось все буде вам чисте.
42 Горе вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того не лишати!
43 Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки в синагогах та привіти на ринках!
44 Горе вам, бо ви як гроби непомітні, люди ж ходять по них і не знають того...
45 Озвався ж один із законників, і каже Йому: Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!
46 А Він відказав: Горе й вам, законникам, бо ви на людей тягарі накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтесь тягарів!
47 Горе вам, бо надгробки пророкам ви ставите, ваші ж батьки були їх повбивали...
48 Так, визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!
49 Через те й мудрість Божа сказала: Я пошлю їм пророків й апостолів, вони ж декого з них повбивають, а декого виженуть,
50 щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від створення світу,
51 від крови Авеля аж до крови Захарія, що загинув між жертівником і храмом! Так, кажу вам, відомститься це все на цім роді!
52 Горе вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, боронили!
53 А коли Він виходив ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей,
54 вони чатували на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оскаржити Його).
Вiд Луки 12
1 Того часу, як зібралися десятитисячні натовпи народу, аж топтали вони один одного, Він почав промовляти перш до учнів Своїх: Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство!
2 Бо немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.
3 Тому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.
4 Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!
6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
7 Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.
9 Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.
10 І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься; а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,
12 Дух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!
13 І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною.
14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?
15 І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.
16 І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.
17 І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?
18 І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.
19 І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!
20 Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.
