12 Як приходите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топтали подвір'я Мої?
13 Не приносьте ви більше марнотного дару, ваше кадило огида для Мене воно; новомісяччя та ті суботи і скликання зборів, не можу знести Я марноти цієї!...
14 Новомісяччя ваші й усі ваші свята ненавидить душа Моя їх: вони стали Мені тягарем, Я змучений зносити їх...
15 Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров'ю...
16 Умийтесь, очистьте себе! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе!
17 Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь!
18 Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!
19 Як захочете ви та послухаєтесь, то будете добра землі споживати.
20 А коли ви відмовитеся й неслухняними будете, меч пожере вас, бо уста Господні сказали оце!
21 Як стало розпусницею вірне місто: було повне воно правосуддя, справедливість у нім пробувала, тепер же розбійники!
22 Срібло твоє стало жужелицею, твоє питво водою розпущене...
23 Князі твої вперті і друзі злодіям вони, хабара вони люблять усі та женуться за дачкою, не судять вони сироти, удовина справа до них не доходить...
24 Тому то говорить Господь, Господь Саваот, Сильний Ізраїлів: О, буду Я тішитися над Своїми супротивниками, і помщусь на Своїх ворогах!
25 І на тебе Я руку Свою оберну, і твою жужелицю немов лугом витоплю, і все твоє оливо повідкидаю!
26 І верну твоїх суддів, як перше було, і твоїх радників, як напочатку. По цьому тебе будуть звати: місто справедливости, місто вірне!
27 Правосуддям Сіон буде викуплений, а той, хто навернеться в нім, справедливістю.
28 А знищення грішників та винуватців відбудеться разом, і ті, що покинули Господа, будуть понищені.
29 І будете ви посоромлені за ті дуби, що їх пожадали, і застидаєтеся за садки, які вибрали ви.
30 Бо станете ви, як той дуб, що листя всихає йому, і як сад, що не має води.
31 І станеться сильний кострицею, його ж діло за іскру, і вони обоє попаляться разом, і не буде нікого, хто б те погасив!
Iсая 2
1 Слово, що його бачив Ісая, син Амосів, про Юдею та про Єрусалим:
2 І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, і полинуть до неї всі люди.
3 І підуть численні народи та й скажуть: Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму.
4 І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!
5 Доме Яковів, ідіть, і попростуємо в світлі Господньому!
6 Бо Ти був покинув народа Свого, дім Яковів, бо повні безладдя зо сходу вони, та ворожбитів, немов филистимляни, і накладають із дітьми чужинців.
7 І наповнився край його сріблом та золотом, і немає кінця його скарбам. І наповнився край його кіньми, і немає кінця колесницям його.
8 І наповнився край його ідолами, він кланяється ділу рук своїх, тому, що зробили були його пальці,
9 і поклонилась людина, і чоловік упокорився... А Ти їм не даруй!
10 Іди в скелю, і сховайся у порох від страху Господнього, і від пишноти Його величі!
11 Горді очі людини поникнуть, і буде обнижена людська високість, і буде високим Сам тільки Господь того дня!
12 Бо настане день Господа Саваота на все горде й високе, і на все висунене, і понижене буде воно,
13 і на всі кедри ливанські, високі та висунені, і на всілякі башанські дуби,
14 і на всі гори високі, і на всі згір'я піднесені,
15 і на всі башти високі, і на всі мури стрімкі,
16 і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що дивимося пожадливо!
17 І понизиться гордість людини, й обнижена буде високість людей, і буде високим Сам тільки Господь того дня,
18 а божища зовсім минуться!
19 І вони підуть до скельних печер та до пороху в ями від страху Господнього і від пишноти Його величі, коли прийде Він острах збудити на землі!
20 Покине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих, що собі наробила була, щоб вклонятись кротам і кажанам,
21 щоб піти у печери й розщілини скельні від страху Господнього і від слави величчя Його, коли прийде Він острах збудити на землі!
22 Відкинься ж собі від людини, що віддих у носі її, бо защо її поважати?
Iсая 3
1 Бо Господь ось, Господь Саваот візьме з Єрусалиму й з Юдеї підпору й опору: усяку підпору від хліба, і всяку підпору води,
2 лицаря та вояка, суддю та пророка, і чарівника та старого,
3 п'ятдесятника та родовитого, і радника, і в мистецтві премудрого, і в закляттях умілого,
4 і за правителів дам юнаків, і дітваки запанують над ними!
5 І буде чавити народ один одного, і кожен свого ближнього! Повстане хлопчак на старого, а легковажений на поважаного...
