12 За принадні поля будуть битися в груди, за виноградник урожайний...
13 На землі цій народу мого зійде терен й будяччя, по всіх домах радости спаленина, на місті веселому...
14 Бо палац опущений буде, міський гомін замовкне, Офел та башта навік стануть ямами, радістю диких ослів, пасовиськом черід,
15 аж Дух з височини проллється на нас, а пустиня в садок обернеться, а садок порахований буде за ліс!
16 Тоді пробуватиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.
17 І буде роботою істини мир, а працею правди спокійність й безпека навіки.
18 І осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку.
19 І буде падати град на повалений ліс, і знизиться місто в долину...
20 Блаженні ви, сівачі понад всякими водами, що відпускаєте ногу волові й ослові на волю!
Iсая 33
1 Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...
2 Господи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням!
3 Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди.
4 І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї.
5 Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою.
6 І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його.
7 Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру.
8 Биті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину...
9 Сумує та слабне земля, засоромився й в'яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили...
10 Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений!
11 Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере...
12 І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені...
13 Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу!
14 Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу?
15 Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,
16 той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!
17 Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку.
18 Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти?
19 Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти.
20 Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мешкання спокійне, скинію ту незрушиму, кілля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.
21 Бо величний Господь для нас тільки отам, місце потоків й просторих річок, не ходить по ньому весловий байдак, і міцний корабель не перейде його.
22 Бо Господь наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе!
23 Опустилися шнури твої, не зміцняють підвалини щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть.
24 І не скаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе.
Iсая 34
1 Наблизьтеся, люди, щоб чути, народи ж, послухайте! Хай почує земля та все те, що на ній, вселенна й нащадки її!
2 Господній бо гнів на всі люди, а лютість на все їхнє військо: Він їх учинив за закляття, віддав їх на різь!
3 І їхні побиті розкидані будуть, а з трупів їхніх здійметься сморід, розтопляться гори від їхньої крови...
4 І небесні світила усі позникають, а небо, як звій книжковий, буде звинене, і всі його зорі попадають, як спадає оте виноградове листя, й як спадає з фіґовниці плід недозрілий!...
5 Бо на небі напоєний меч Мій, оце він на Едома спускається та на заклятий народ Мій на суд:
6 меч Господній наповнився кров'ю, став ситий від лою, від крови телят та козлів, від лою баранячих нирок, бо Господу жертва в Боцрі й різанина велика в едомській землі...
7 І буйволи зійдуть із ними, і телиці з биками, і напоїться кров'ю їхній край і насититься туком їхній порох,
8 бо це буде день помсти Господньої, рік заплати за заколот проти Сіону!
9 І переміняться в смолу потоки його, його ж порох у сірку, і смолою палючою стане їхній край...
10 Не погасне вночі ані вдень, дим його підійматися буде повік, з роду в рід опустошений буде, на віки віків не перейде по ньому ніхто.
11 І посяде його пелікан та їжак, і перебуватимуть в ньому сова та ворона, і над ним Він розтягне мірильного шнура спустошення та виска знищення...
12 Не буде шляхетних у ньому, щоб царство там проголосити, і стануть нічим усі князі його.
13 І буде тернина рости по палатах його, кропива й будяччя в твердинях його, і він стане мешканням шакалів, подвір'ям для струсів...
14 І будуть стрічатися там дикі звірі пустинні з гієнами, а польовик буде кликати друга свого; Ліліт тільки там заспокоїться і знайде собі відпочинок!
