Єремiя 30
1 Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
2 Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, кажучи: Напиши собі всі ті слова, що тобі говорив Я, до книги.
3 Бо приходять ось дні, говорить Господь, і Я верну народ Мій Ізраїлів та Юдин, каже Господь, і верну їх до Краю, що їхнім батькам Я був дав, і вони посядуть його.
4 А оце ті слова, що Господь говорив про Ізраїля й Юду:
5 Бо так промовляї Господь: Почули ми голос страху, переляку, й немаї спокою...
6 Запитайте й побачте, чи родить мужчина? Чому ж це Я бачу, що в кожного мужа он руки його на стегнах його, немов у породіллі, і всяке обличчя поблідло?
7 Ой горе, бо це день великий, немаї такого, як він! А це час недолі для Якова, та з нього він буде врятований!
8 І буде в той день, говорить Господь Саваот, поламаю ярмо Я із шиї твоїї, а пута твої розірву, і не будуть чужі поневолювати більше його!
9 І будуть служити вони тільки Господеві, Богові своїму, і цареві своїму Давидові, якого поставлю Я їм.
10 А ти не лякайся, рабе Мій Якові, каже Господь, і не страшися, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе із далекого краю, і нащадків твоїх з краю їхнього полону! І вернеться Яків, і буде спокійний, і буде безпечний, і не буде того, хто б його настрашив,
11 бо Я із тобою, говорить Господь, щоб спасати тебе! Бо зроблю Я кінець всім народам, між якими тебе розпорошив, та з тобою кінця не зроблю, і тебе покараю за правом, бо не полишу тебе непокараним!
12 Бо так промовляї Господь: Невилічальна пораза твоя, рана твоя невигойна!
13 Немаї того, хто б справу твою розсудив для твоїї болячки, нема в тебе ліків таких, щоб над раною м'ясо зросло!
14 Забули про тебе всі друзі твої, до тебе вони не звертаються, бо ворожим ударом Я вразив тебе, жорстокою карою за численні провини твої, за те, що зміцніли гріхи твої...
15 Чого ти кричиш про поразу свою, про свій біль невигойний? За численні твої беззаконства, за те, що зміцніли гріхи твої, Я зробив тобі це...
16 Тому всі, що тебе поїдають, поїджені будуть, а всі вороги твої всі вони підуть в полон, і стануть здобиччю ті, хто тебе обдираї, а всіх, хто грабуї тебе, на грабунок віддам!
17 Бо вирощу шкурку на рані тобі, і з пораз тебе вилікую, говорить Господь, бо відкинута звано тебе, ти, Сіонська дочка, якої ніхто не шукаї.
18 Так говорить Господь: Ось Я поверну з полону шатра Яковові, і змилуюся над місцями його пробування, і на пагірку своїм побудуїться місто, а палац осядеться на відповідному місці своїм.
19 І вийде подяка із них та голос радіючих, і Я їх помножу, і не буде їх мало, і прославлю Я їх і не будуть принижені!
20 І сини його стануть, як перше, а збір його буде міцний перед лицем Моїм, і Я покараю всіх тих, хто його переслідуї!
21 І буде із нього Потужний його, і постане Володар його з-поміж нього, й Я наближу Його, й Він підійде до Мене! Бо хто є такий, що наразить життя свої на небезпеку, щоб до Мене наблизитись? каже Господь.
22 І станете ви народом Мені, а Я буду вам Богом!
23 Ось буря Господня, лютість виходить, а вихор крутливий на голову безбожних упаде.
24 Не спиниться полум'я гніву Господнього, поки Свого не зробить, і поки не виконаї замірів серця Свого, ви наприкінці днів зрозуміїте це!
Єремiя 31
1 Того часу, говорить Господь, для всіх родів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть народом!
2 Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині народ, від меча врятований, Ізраїль іде на свій спочин.
3 Здалека Господь з'явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!
4 Ще буду тебе будувати й збудована будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздобишся в бубни свої, та й підеш у танок тих, хто бавиться,
5 на горах самарійських ще будеш садити виноградники, виноградарі будуть садити й споживати законно собі!
6 Настане бо день, коли кликати буде сторожа на Єфремових горах: Уставайте, та підемо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!
7 Бо так промовляї Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою народів утішайтесь! Розголосіть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, народ Свій, останок Ізраїлів!
8 Ось Я їх приведу із північного краю, і зберу їх із кінців землі, з ними разом сліпий та кульгавий, важка й породілля, сюди повертаються збори великі!
9 Вони прийдуть з плачем, та Я їх попроваджу в утіхах. Я їх до потоків води попроваджу прямою дорогою, не спіткнуться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, перворідний він Мій!
10 Народи, послухайте слова Господнього, і далеко звістіть аж на островах та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбираї його, і стерегтиме його, як пастир отару свою!
11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього.
12 І вони поприходять, і будуть співати на вершині Сіону, і до добра до Господнього будуть горнутись, до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібної худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напоїний сад, і не відчують уже більше стомлення!
13 Тоді дівчина тішитись буде в танку, і разом юнацтво та старші, бо Я оберну їхню жалобу на радість, і Я їх потішу, і їх звеселю в їхнім смутку!
14 І душу священиків ситістю Я напою, а народ Мій добром Моїм буде насичений, каже Господь!
15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та ридання гірке: Рахиль плаче за дітьми своїми, не хоче потішена бути за діти свої, бо нема їх...
16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосіння, і від сльози свої очі, бо є нагорода для чину твого, говорить Господь, і вони вернуться з краю ворожого!
17 І для твого майбутнього є сподівання, говорить Господь, і до границь твоїх вернуться діти твої!
18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похитуї, плачучи: Покарав Ти мене і покараний я, мов теля те ненавчене! Наверни Ти мене і вернуся, бо Ти Господь Бог мій!
19 Бо як я навернувся, то каявся, коли ж я пізнав, то вдарив по стегнах своїх... Засоромився я та збентежений був, бо я ганьбу ношу молодощів своїх.
20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому то за нього хвилюїться нутро Мої, змилосерджуся справді над ним, говорить Господь!
21 Постав собі дороговкази, стовпи собі порозставляй, зверни свої серце на биту дорогу, якою ти йшла, і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!
22 Аж доки тинятися будеш, о дочко невірна? Господь бо новину створив на землі: жінка спасатиме мужа!
