4 А сяйво було, наче соняшне світло, проміння при боці у Нього, і там укриття Його потуги.
5 Перед обличчям Його моровиця іде, а по стопах Його пнеться полум'я.
6 Став, і землю Він зміряв, поглянув і народи затряс, і попадали гори довічні, вікові похилились узгір'я. Путі Його вічні.
7 Я бачив намети Кушана під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю.
8 Чи на ріки, о Господи, Ти запалав, чи на ріки Твій гнів? Чи Твоє пересердя на море, що їздиш на конях Своїх, на спасенних Своїх колесницях?
9 Лук твій голий, нагий, наповнений стріл сагайдак. Села. Ти річками землю розсік.
10 Тебе вгледівши, гори дрижали, водяна течія потекла, безодня свій голос дала, зняла високо руки свої.
11 Сонце й місяць спинилися в мешканні своєму при світлі Твоїх стріл, що літають при сяйві блискучого списа Твого.
12 У люті ступав Ти землею, у гніві людей молотив.
13 Ти вийшов спасти Свій народ, спасти Помазанця Свого. Ти з дому безбожного голову збив, обнажив Ти основу по шию. Села.
14 Ти пробив його списами голову князя його, як вони піднялись, щоб мене розпорошити; вони тішилися, немов мали пожерти таємно убогого.
15 Ти кіньми Своїми по морю топтав, по водній великій громаді.
16 Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості, і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати.
17 Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби,
18 то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!
19 Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах! Для дириґента хору на моїх струнних знаряддях.
10. Книга пророка Софонії
Софонiя 1
1 Слово Господнє, що було до Софонії, сина Куші, сина Ґедалії, сина Амарії, сина Єзекії, за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя.
2 Забираючи, все заберу з-над поверхні землі, промовляє Господь.
3 Заберу Я людину й худобу, заберу птаство небесне і риби морські, і спокуси з безбожними, і витну людину з поверхні землі, промовляє Господь.
4 І руку Свою простягну Я на Юду і на всіх мешканців Єрусалиму, і вигублю з місця оцього останок Ваала, імення жерців зо священиками,
5 і тих, хто вклоняється на дахах світилам небесним, і тих, хто вклоняється, хто присягає Господом, і хто присягає царем своїм,
6 і тих, хто відступає від Господа, і хто не шукає Господа, і не звертається до Нього.
7 Замовчи перед Господом Богом, бо близький день Господній, бо жертву Господь приготовив, посвятив Своїх покликаних.
8 І станеться в день Господньої жертви, і навіщу Я князів, і синів царя, і всіх, хто зодягає одежу чужинну.
9 І навіщу Я кожного, хто перескакує через поріг того дня, тих, хто наповнює дім свого пана насиллям й оманою.
10 І буде в дні тому, говорить Господь, голос крику із Рибної брами, і завивання із Міста Нового, і велика руїна із пагірків.
11 Ридайте, мешканці Махтешу, бо понищений буде ввесь купецький народ, будуть вигублені всі, хто важить срібло.
12 І станеться часу того, і перешукаю Я з лямпами Єрусалим, і навіщу Я тих мужів, які задубіли на дріжджах своїх, що говорять у серці своєму: Господь не вчинить добра, і лиха не зробить.
13 І здобиччю стане все їхнє багатство, а їхні доми за спустошення, і будуть вони будувати доми, але в них не сидітимуть, і виноградники будуть садити, та вина їхнього не питимуть.
14 Близький день Господній великий, він близький й дуже швидко настане. Ось голос Господнього дня, тоді гірко кричатиме навіть хоробрий!
15 День гніву цей день, день смутку й насилля, день збурення та зруйнування, день темноти та темряви, день хмари й імли,
16 день сурмлення й окрику проти укріплених міст та проти високих міських заборолів.
17 І буду чинити Я утиск людині, і будуть ходити вони, як сліпі, бо згрішили вони проти Господа. І виллється кров їхня, немов той пісок, а їхнє тіло, як гній.
18 Спасти їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло, ані золото їхнє, і огнем Його заздрощів буде поїджена ціла земля, бо скінчення тільки приспішене зробить зо всіми мешканцями Краю цього.
Софонiя 2
1 Посоромтеся та застидайтесь, народе без сорому,
2 поки народиться установлене, мине день, як полова! поки не прийде на вас лютість гніву Господнього, поки не прийде на вас день Господнього гніву!
3 Шукайте Господа, всі покірні землі, хто виконує право Його! Шукайте правди, шукайте смирення, може будете сховані ви в день Господнього гніву!
4 Бо покинута буде Азза, а Ашкелон опустошенням стане, Ашдод опівдня його виженуть, а Екрон буде вирваний.
5 Горе мешканцям довкілля морського, народові критському! Слово Господнє на вас, хананеї, краю филистимлян, Я тебе вигублю так, що не буде мешканця!
6 І буде довкілля морське пасовищами, повними ям пастухів та кошар для отари,
7 і буде оце побережжя останкові дому Юдиного, на них пасти будуть, у домах Ашкелону ввечорі будуть лягати, бо їх відвідає Господь, їхній Бог, і Він їхню долю приверне.
8 Чув Я ганьбу Моавову й образи Аммонових синів, які ображали народ Мій і чванилися над границею їхньою.
9 Тому як живий Я! говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, стане Моав як Содом, а Аммонові сини як Гоморра: землею тернини, і солончаком, і навіки спустошенням! Пограбує їх решта народу Мого, а залишок люду Мого їх посяде.
10 Оце їм за їхню пиху, бо вони ображали й чванилися проти народу Господа Саваота.
11 Господь буде грізний проти них, бо Він знищить всіх богів землі, і вклонятися будуть Йому кожен з місця свого, усі острови тих народів.
12 Також ви, етіопляни, побиті мечем Моїм будете.
13 І на північ простягне Він руку Свою, та й погубить Ашшура, і Ніневію учинить спустошенням, суходолом, мов ту пустелю.
