Біблія

5. І зібралися всі царі оці, і прийшли й розташувалися табором разом біля озера Меромського, щоб воювати супроти Ізраїля.
6. Але Господь сказав Ісусові: Не бійся [їх] ; бо завтра, майже о цій порі, Я покладу їх усіх трупом перед Ізраїлем; а коням їхнім попідрізуєш жили ніг і колісниці їхні спалиш вогнем.
7. Ісус і з ним увесь народ, придатний для війни, зненацька вийшли на них при Мером-водах і напали на них.
8. І дав їх Господь у руки ізраїльтян, і вони понищили їх, і переслідував їх до Сидону великого, і до Місрефот-Маїму, і до долини Міцпи на схід, і понищили їх, так що ніхто з них не залишився, щоб заціліти.
9. І вчинив Ісус із ними так, як сказав йому Господь; коням їхнім перерізав жили, а колісниці їхні спалив вогнем.
10. О тій же порі, повертаючись, Ісус захопив Хацор і царя його забив мечем. (Хацор передніше був чільником усіх оцих царств).
11. І винищили все, що дихає, котре було в ньому, мечем винищивши до ноги, не лишилося жодної душі; а Хацор спалив він вогнем.
12. І всі міста царів оцих і всіх царів їхніх захопив Ісус, і забив мечем, винищив дощенту їх, як наказав Мойсей, слуга Господній.
13. А втім, усі міста, що стояли на узгір'ях, не спалили ізраїльтяни, окрім одного Хацора, [котрого] спалив Ісус.
14. А всю здобич міст оцих і худобу взяли сини Ізраїлеві собі; а людей [усіх] понищили мечем, так що винищили все, що дихало.
15. Як наказав Господь Мойсеєві, слузі Своєму, так Мойсей заповідав Ісусові, а Ісус так і вчинив; не відступив від жодного слова у всьому, що наказав Господь Мойсеєві.
16. У такий спосіб Ісус звоював цей нагірний край, увесь Неґев, всю Ґошен-землю, поділля, Араву і гору Ізраїлеву, і її поділля над морем.
17. Від гори Халак, що тягнеться до Сеїру, до Баал-Ґада у долині Ливанській, біля гори Гермон, і всіх царів їхніх захопив, завдав їм поразки і забив.
18. Тривалий час Ісус провадив війну з усіма цими царями.
19. Не було міста, яке пристало б на мир із синами Ізраїля, окрім хіввеїв, мешканців Ґів'она: все здобули вони у боротьбі.
20. Тому що Господь ожорсточив їхні серця і війною зустріли Ізраїля, для того, щоб Він винищив їх, і щоб не було для них милости, але, щоб вигубити їх, як Господь наказав Мойсеєві.
21. О тій же порі прийшов Ісус і завдав поразки енакам на горі, у Хевроні, в Девірі, в Анаві, на всій горі Юдиній і на всій горі Ізраїлевій; з – містами їхніми винищив їх до ноги Ісус разом з їхніми містами.
22. Не лишилося [жодного] з енаків на землі синів Ізраїля; залишилися тільки в Аззі, в Ґаті і в Азоті.
23. У такий спосіб захопив Ісус усю землю, як говорив Господь Мойсеєві, і віддав її Ісус у спадок Ізраїльтянам, після розподілу між колінами їхніми. І заспокоїлася земля од війни.
НАВИНА 12
1. Ось царі тієї землі, котрим завдали поразки сини Ізраїля і котрих землю взяли для володіння по той бік Йордану на схід сонця, від потоку Арнон до гори Гермон, і всю рівнину, що на схід:
2. Сигон, цар аморейський, що мешкав у Хешбоні, і володів від Ароеру, що на березі потоку Арнон, і від середини потоку, половиною Ґілеаду, до ріки Яббока, межі дітей аммонових,
3. І рівниною до самого озера Кінрот на схід і до моря рівнини, моря Соленого, на схід по дорозі на Бет-Гаєшімоту, а на південь місцями, що розкинулися біля підніжжя Пісґі,
4. Прилеглий [до нього] Оґ, цар башанський, останній із велетнів, що мешкав у Аштароті і в Едреї,
5. Що володів горою Гермон і Салхою, і всім Башаном, до рубежів ґешурських і маахських, і половиною Ґілеаду, до кордонів Сигона, царя хешбонського.
6. Мойсей, слуга Господній, і сини Ізраїля, забили їх; і дав її (землю) Мойсей, слуга Господній, у спадок [колінові] Рувимовому і Ґадовому і половині коліна Манасіїного.
7. І ось царі [аморейської] землі, котрих переміг Ісус і сини Ізраїля по той бік Йордану на захід від Баал-Ґаду на долині Ливанській до гори Халак, яка простяглася до Сеїру, котру віддав Ісус колінам Ізраїля на володіння, після розподілу їх,
8. На горі, на низинних місцях на рівнині, і при потоках, і в пустелі, і на півдні, хеттеїв, амореїв, ханаанеїв, періззеїв, хіввеїв та євусеїв.
9. Один цар єрихонський, один цар айський, що поблизу Бет-Елу.
10. Один цар єрусалимський, один цар хевронський,
11. Один цар ярмутський, один цар лахіський.
12. Один цар еґлонський, один цар ґезерський.
13. Один цар девірський, один цар ґедерський.
14. Один цар хоремський, один цар арадський,
15. Один цар лівенський, один цар адулламський,
16. Один цар маккедаський, один цар бет-елський,
17. Один цар таппуахський, один цар хеферський,
18. Один цар афекський, один цар шаронський,
19. Один цар мадонський, один цар хацорський,
20. Один цар шімронський, один цар ахшафський,
21. Один цар таанахський, один цар меґіддівський,
22. Один цар кедешський, один цар йокнеамський біля Кармели,
23. Один цар дорський при Нафат-Дорі, один цар ґоїмський в Ґілґалі.
24. Один цар Тірци. Усіх царів тридцять один.
НАВИНА 13
1. Коли Ісус постарів, дійшов літ [похилих], тоді Господь сказав йому: Ти постарів, дійшов літ [похилих], а землі, щоб для володіння брати, лишається ще дуже багато.
2. Лишається ось яка земля: всі округи филистимські і вся [земля] ґешурська.
3. Від Сихору, що перед Єгиптом, до рубежів Екрону на північ, вважаються ханаанськими п'ятеро володарів филистимських: аззатський, ашдодський, ашкелонський, ґатський, екронський та аввеї;
4. А на південь вся земля ханаанська від Меари Сидонської до Афеки, до рубежів аморейських,