14. Рувим пішов під час жнив пшениці, і знайшов мандрагорові яблука в полі, і приніс їх Лії, матері своїй. І Рахіль сказала Лії: Я благаю тебе, дай мені мандрагорів сина твого.
15. Але та сказала їй: Невже мало тобі заволодіти чоловіком моїм, що ти доправляєшся і мандрагорів сина мого? Рахіль сказала: То нехай він ляже з тобою цю ніч, за мандрагори сина твого.
16. Яків прийшов з поля увечері, і Лія вийшла йому назустріч, і сказала: Увійди до мене, бо я купила тебе за мандрагори сина мого. І злігся він з нею тієї ночі.
17. І почув Бог Лію, і вона завагітніла, і породила Якові п'ятого сина.
18. І сказала Лія: Бог дав одплату мені за те, що я віддала служницю мою чоловікові моєму. І назвала йому ім'я: Іссахар.
19. І ще завагітніла Лія, і породила Якові шостого сина.
20. І сказала Лія: Бог дав мені чудового дарунка; тепер буде жити в мене чоловік мій, бо я народила йому шість синів. І назвала ім'я йому: Завулон.
21. Потім народила доньку; і назвала їй ім'я: Діна.
22. І згадав Бог про Рахіль, і почув її Бог, і уздоровив лоно її.
23. Вона завагітніла, і породила сина, і сказала: зняв Бог ганьбу мою.
24. І назвала йому ім'я: Йосип, сказавши: Господь дасть мені й другого сина.
25. Після того, як Рахіль породила Йосипа, Яків сказав Лаванові: Відпусти мене, і я піду в свою місцину і у свій край;
26. Віддай дружин моїх і дітей моїх, за яких я служив тобі, і я піду; бо ти знаєш службу мою, котру я служив тобі.
27. І сказав йому Лаван: О, якби я знайшов прихильність перед очима твоїми! Я бачив за обставинами, що у твоє ім'я Господь благословив мене.
28. І сказав: Назви собі винагороду від мене, і я дам.
29. І сказав йому [Яків] : Ти відаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя при мені.
30. Бо мало було в тебе до мене, а стало багато; Господь благословив тебе з появою моєю; але коли ж я буду працювати для дому свого?
31. І сказав [Лаван] : Що дати тобі? Яків сказав: Не дай мені анічого. Якщо лиш учиниш, що я скажу, то я знову буду пасти і стерегти овечок твоїх.
32. Я піду нині по всій [череді] овечок твоїх відділити з неї всіляку тварину з цятками і з плямами, усіляку тварину чорну з овечок, також із плямами і з цятками із кіз, [така худобина] буде винагородою мені.
33. І буде говорити за мене перед твоїм лицем справедливість моя в прийдешньому дні, коли прийдеш оглянути винагороду мою. Всіляка коза не з цятками і не з плямами, і з овечок не чорна, вкрадене, [якщо знайдеться] у мене.
34. Лаван сказав: Гаразд, нехай буде за словом твоїм.
35. І вилучив того ж дня кіз строкатих і з цятками, і всіх козлів з плямами, і з цятками, всіх, на котрих було [хоч трішки] білого, і всіх чорних овечок, і віддав у руки синам своїм.
36. І призначив відстань поміж собою і поміж Яковом на три дні шляху. А Яків випасав решту дрібної худоби Лавана.
37. І взяв Яків свіжих прутиків тополиних, мигдалевих і яворових, і вирізав на них білі смуги, знявши кору до білини, яка на прутах.
38. І поклав прути з нарізами перед скотиною у водопійних коритах, куди скотина приходить напитися, і де, приходячи до водопою, зачинала перед прутами.
39. І зачинала скотина перед прутами, і народжувалася скотина строкатою, і з цятками, і з плямами.
40. І відділяв Яків тих ягнят, і ставив скотину головами до строкатого і всього чорного серед отари Лаванової, і тримав свої череди окремо, і не ставив їх разом із худобою Лавановою.
41. Кожного разу, коли зачинала скотина міцна, Яків клав прути в коритах перед очима скотини, щоб вона зачинала перед прутами.
42. А коли зачинала скотина слабка, тоді він не клав. І діставалася слабка [скотина] Лаванові, а міцна – Якові.
43. І вчинився цей чоловік вельми й вельми багатим, і було у нього чимало дрібної скотини, і служниць, і служників, і верблюдів, і віслюків.
Буття 31
1. І почув Яків слова синів Лаванових, які говорили: [Яків] заволодів усім, що було в батька нашого, і з маєтку батька нашого зібрав усе багатство оце.
2. І побачив Яків обличчя Лавана, і ось, воно вже не таке до нього, як було вчора і третього дня.
3. І сказав Господь Якові: Повернися на землю батьків твоїх і на батьківщину свою, і Я буду з тобою.
4. І послав Яків і прикликав Рахіль і Лію в поле, до череди дрібної [скотини] своєї.
5. І сказав їм: Я бачу обличчя батька вашого, що воно до мене не таке, яким було вчора і третього дня. Але Бог батька мого був зі мною.
6. Ви самі знаєте, що я всіма силами служив батькові вашому.
7. Але батько ваш обдурював мене і разів із десять міняв нагороду мою. Але Бог не допустив йому вчинити мені зло.
8. Коли сказав він, що [скотина] з цятками буде тобі в нагороду, то скотина вся приносила із цятками. А коли він сказав: Строкаті будуть тобі в нагороду, то скотина вся приносила строкатих.
9. І відібрав Бог скотину у вашого батька, і дав мені.
10. Одного разу, о такій порі, коли скотина парується, глянув я і побачив уві сні, аж ось, козли, які спиналися на самиць, строкаті, з цятками і плямами.
11. Ангел Божий сказав мені уві сні: Якове! Я сказав: Ось я.
12. Він сказав: Зведи очі твої і поглянь: Усі козли, що спинались на самиць, строкаті, з цятками і з плямами; бо Я бачу все, що Лаван чинить з тобою.
13. Я Бог, [що з'явився перед тобою] біля Бет-Елу, де ти вилив єлей на пам'ятник і де ти склав Мені обітницю. Тепер підведися, вийди із землі цієї; і повернися на землю вітчизни твоєї.
14. Рахіль і Лія сказали йому у відповідь: Чи є ще нам частка і спадок у домі батька нашого?
15. Чи не за чужинців він нас має? Бо він продав нас, і пожер навіть срібло наше.
16. А тому все багатство, яке Бог відібрав у батька нашого, є наше і дітей наших. Отож, звершуй усе, що сказав тобі Бог.
17. І звівся Яків, і посадовив дітей своїх і дружин своїх на верблюдів;
18. І взяв із собою всю скотину свою і все багатство своє, котре надбав, скотину власну його, яку надбав у Падан-Арамі, щоби йти до Ісаака, батька свого, на землю ханаанську.
Вы читаете Біблія
×