Біблія

14. Розташувавшися у виділах [своїх], ви стали, мов крила голубки, покриті сріблом, а пір'я із чистого золота.
15. Коли Всемогутній розпорошив царів на цій [землі], вона забіліла, мов сніг на Цалмоні.
16. Гора Божа – Башанська гора! Гора висока – гора Башанська!
17. Що ви заздрісно споглядаєте, ви, гори високі, на гору, де Бог воліє мешкати, і буде Господь мешкати вічно!
18. Колісниць Божих тисячі тисяч – міріади. Серед них Господь [на] Сінаї, у святині.
19. Ти зійшов на висоту, полонив полон, прийняв дари для людей, а також для тих, що опір чинять, щоб міг Бог мешкати [серед них].
20. Благословенний Господь! Усякий день щедрить Він нам; Бог спасіння нашого.
21. Бог для нас – Бог спасіння; Господові Богові належить брама смерти.
22. Але Бог розтрощить голову ворогів своїх, волохате тім'я зашкарублого у своїх беззаконнях.
23. Господь сказав: від Башану поверну, виведу народ Мій з глибини морської,
24. Щоб ти занурив ногу твою, як і пси твої язика свого, у кров ворогів.
25. Бачили ходіння Твоє, Боже, проходження Бога мого, царя мого у святині.
26. Попереду простували співаки, позаду музики, а посередині юнки грали на тімпанах;
27. У зібраннях благословіть [Бога Господа], всі – від джерела Ізраїлевого!
28. Там Веніямин наймолодший, попереду, володар їхній, і князі Юди з полками їхніми; князі Завулона та Нефталима.
29. Бог твій передбачив для тебе силу. Упевни, Боже, в тому, що Ти учинив для нас!
30. Заради храму Твого в Єрусалимі царі принесуть Тобі дари.
31. Приборкай звіра в очереті, череду биків з телятами народу, які підкорилися зливкам срібла; розпороши народи, що прагнуть війни.
32. Вийдуть вельможі з Єгипту; і Ефіопія простягне руки свої до Бога.
33. Царства земні! Співайте Богові, оспівуйте славу Господа,
34. Котрий рухається по небесах небес од віку. Він пошле голос Свій, голос могутній.
35. Пошануйте силу Божу! Велич Його – понад Ізраїлем, і могутність Його – на хмарах
36. Грізний Ти, Боже, у святих місцях Своїх. Бог Ізраїля – Він дає силу і міць народові [Своєму]. Благословенний Бог!
ПСАЛОМ 68
1. Диригентові хору. На мелодію "Лелії". Псалом Давидів.
2. Урятуй мене, Боже; бо води сягають душі [моєї].
3. Я загруз у глибокім болоті, і немає на чому стати; зайшов у глибінь води, де швидкі потоки поглинуть мене.
4. Я знесилів від зойку, пересохло горло у мене, втомилися очі мої від очікування Бога [мого].
5. Тих, що ненавидять мене без провини більше, аніж волосся на моїй голові. Вороги мої, які переслідують мене несправедливо, зміцніли; чого я не брав, те маю віддати.
6. Боже! Ти відаєш про безум мій, і гріхи мої не утаємничені від Тебе.
7. Нехай же не осоромляться в мені всі, що сподіваються на Тебе, Господе, Боже сил. Нехай не осоромляться в мені ті, що шукають Тебе, Боже Ізраїля.
8. Бо заради Тебе несу я обмову, і сором покриває обличчя моє.
9. Чужинцем став я для братів моїх і стороннім для синів матері моєї.
10. Бо ревність за дім Твій сушить мене, і лихослів'я обмовників на Тебе падає на мене,
11. Коли плачу і очищаю душу мою постами; і це додають мені до обмови.
12. Вереття стало моєю одежею, і я став для них притчею.
13. Проти мене говорять, сидячи біля брами, і співають у піснях ті, що п'ють вино.
14. А я з молитвою моєю до Тебе, Господе, в пору добру, Боже, з великої ласки Твоєї, почуй мене в істині порятунку Твого.
15. Витягни мене із твані, щоб не загрузнути мені; нехай визволюся від ненависників моїх, і від глибокої води.
16. Нехай не понесе мене швидка вода, і нехай не проковтне мене глибочінь, нехай не зімкне наді мною провалля пащі своєї.
17. Почуй мене, Господе, бо щедра милість Твоя; з великих щедрот Своїх зглянься наді мною.
18. Не утаємничуй лиця Твого від служника Твого, бо я в скорботі; почуй мене швидше!
19. Наближся до душі моєї, визволи її, заради ворогів моїх урятуй мене.
20. Ти відаєш обмову про мене, сором мій і ганьбу мою; вороги мої всі перед Тобою.
21. Обмова зламала серце моє, і я цілком безсилий; чекав на співчуття, але немає його, – потішувачів, але не знаходжу.
22. І поклали мені в страву полину, і в спрагу мою напоїли мене оцтом.
23. Нехай же трапеза їхня стане їм тенетами, і добре їство – пасткою.
24. Нехай потьмяніють очі їхні, щоб не бачили, і стегна їхні вчини слабкими назавжди.
25. Вилий на них лють Твою і полум'я гніву Твого нехай обгорне їх.