76. Молю тебе, нехай же милість Твоя буде втіхою моєю, за словом Твоїм до служника Твого.
77. Нехай прийде до мене ласкаве милосердя Твоє; і я буду жити; бо закон Твій – втіха моя.
78. Нехай зазнають сорому горді; бо мене пригнічують несправедливо; я роздумую про накази Твої.
79. Нехай звернуться до мене ті, що бояться Тебе і відають одкровення Твої.
80. Нехай буде серце моє чистим в устах Твоїх, щоб я не осоромився.
81. Душа моя знемагає за спасінням Твоїм; покладаюся на слово Твоє.
82. Сліпнуть очі мої в пошуках слова Твого; я кажу: Коли Ти потішиш мене?
83. Я став, наче бурдюк у диму; [але] настанов Твоїх не забув.
84. Скільки днів служника Твого? Коли звершиш суд над гнобителями моїми?
85. Яму викопали мені пихаті супроти законові Твоєму.
86. Усі заповіді Твої – істина; несправедливо переслідують мене; допоможи мені.
87. Замалим життя мене не позбавили, але я не залишив наказів Твоїх.
88. За милістю Твоєю оживляй мене, і буду пильнувати одкровення уст Твоїх.
89. Навіки, Господе, слово Твоє утверджене на небесах.
90. Істина Твоя – від роду й до роду. Ти поставив землю, і вона стоїть.
91. За ухвалою Твоєю все стоїть донині; бо все служить Тобі.
92. Якби не закон Твій був розрадою мені, загинув би я у недолі своїй.
93. Повік не забуду наказів Твоїх, бо ними Ти оживляєш мене.
94. Твій я – врятуй мене; бо я шукав одкровень Твоїх.
95. Лиходії підстерігають мене, щоб забити; [а] я заглиблююся в одкровення Твої.
96. Я бачив межу всілякої досконалости; [але] Твоя заповідь невимірно ширша.
97. Як люблю я закона Твого! Цілісінький день роздумую про нього.
98. Заповіддю Твоєю учинив Ти мене мудрішим від ворогів моїх; бо вони завжди зі мною.
99. Я став розумніший від усіх навчителів моїх; бо роздумую про одкровення Твої.
100. Я знаю більше від похилих (людей); бо накази Твої пильную.
101. Від усілякого злого шляху я притримую ноги мої, щоб пильнувати слово Твоє.
102. Від присудів Твоїх не ухиляюся, бо Ти навчаєш мене.
103. Які солодкі слова Твої для піднебіння мого! Кращі від меду устам моїм.
104. Наказами Твоїми я надбав доброго розуму; а тому ненавиджу будь-який шлях неправди.
105. Слово Твоє – світильник нозі моїй і світло стежці моїй.
106. Я присягався пильнувати праведні присуди Твої, і виконаю.
107. Вельми пригнічений я, Господе; оживи мене за словом Твоїм.
108. Хай буде воля Твоя, Господе, прийняти добровільну пожертву уст моїх, і присудів Твоїх навчи мене.
109. Життя моє постійно в руці моїй, але закона Твого не забуваю.
110. Лиходії поставили тенета на мене, але я не ухилився від наказів Твоїх.
111. Одкровення Твої я прийняв, як спадок, навіки, бо вони – радість серця мого.
112. Я прихилив серце моє до виконання настанов Твоїх навіки, – до кінця.
113. Марні помисли [людські] ненавиджу, а закона Твого люблю.
114. Ти – оборона моя і щит мій; на слово Твоє сподіваюся.
115. Відступіться од мене, лиходії; і буду пильнувати заповіді Бога мого.
116. Зміцни мене за словом Твоїм, і буду жити; не осором мене в надії моїй.
117. Підтримай мене, і врятуюся; і в заповіді Твої буду заглиблюватися постійно.
118. Усіх, що не пильнують заповідей Твоїх, Ти позбавляєш влади, бо хитрощі їхні – неправда.
119. [Як] жужель, відкидаєш Ти всіх лиходіїв землі, тому я полюбив одкровення Твої.
120. Тремтить від страху Твого плоть моя, і присудів Твоїх я боюся.
121. Я звершував суд і правду; не віддай мене переслідувачам моїм.
122. Захисти служника Твого на добро [йому], щоб не гнітили мене пихаті.
123. Загасають очі мої, наджидаючи порятунку Твого і слова правди Твоєї.
124. Учини зі служником Твоїм за милістю Твоєю, і настанов Твоїх навчи мене.
Вы читаете Біблія
