Біблія

28. І переказав Мойсей Ааронові усі слова Господа, котрий його послав, і всі ознаки, котрі Він заповідав.
29. І рушили Мойсей з Аароном, і зібрали вони всіх старшин синів Ізраїлевих.
30. І переказав Аарон усі слова, котрі говорив Господь Мойсеєві, і вчинив [Мойсей] ознаки перед очима народу.
31. І повірив народ. І, прочувши, що Господь відвідав синів Ізраїлевих і побачив страждання їхні, нахилили вони голови свої, і стали вони на коліна і вклонилися.
Вихід 5
Суперечка з фараоном.
1. Потому Мойсей та Аарон прийшли до фараона і сказали: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені свято в пустелі.
2. Але фараон відповів: Хто такий Господь, щоб я послухав голосу його [і] відпустив Ізраїля? Я не знаю Господа, і Ізраїля не відпущу.
3. Вони сказали: Бог євреїв прикликав нас, ми благаємо тебе відпусти нас у пустелю на три дні шляху, принести пожертву Господові, Богові нашому, щоб він не уразив нас болячками або мечем.
4. І сказав їм цар єгипетський: Для чого ви, Мойсей та Аарон, відволікаєте народ від роботи його? Ідіть на свою роботу.
5. І сказав фараон: Ось, народ на землі цій численний; і ви відволікаєте його від робіт його.
6. І того ж дня фараон звелів наглядачам над народом і наглядачам над ними, кажучи:
7. Не давайте вже народові соломи для виготовлення цегли, як учора і третього дня. Нехай вони самі ходять і збирають собі солому.
8. А цегли нехай виготовляють стільки ж, як учора і третього дня, і не зменшуйте; вони ліниві, тому кричать: "Ходімо, принесемо пожертву Богові нашому".
9. Дайте їм більше роботи, щоб вони працювали, і не займалися марними розмовами.
10. І вийшли наглядачі його, і сказали народові: Так говорить фараон: Не даю вам соломи.
11. Самі йдіть, беріть собі солому, де знайдете. А від роботи вашої нічого не зменшується.
12. І кинувся народ по всій землі єгипетській, збирати жниво, замість соломи.
13. А наглядачі присилували, кажучи: Виконуйте роботу свою кожного дня, як і тоді, коли була у [вас] солома.
14. А наглядачів із синів Ізраїлевих, котрих настановили над ними служники фараонові, били, кажучи: Чому ви учора і сьогодні не виготовляєте належного числа цеглин, як було до сих пір?
15. І прийшли наглядачі синів Ізраїлевих, і поскаржилися фараонові, кажучи: Для чого ти чиниш так із служниками твоїми?
16. Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу, кажуть нам, виготовляйте. І ось, рабів твоїх б'ють; це гріх твого власного народу.
17. Але він сказав: Ліниві ви, ледачі; тому й кажете: "Ходімо, принесемо пожертву Господові".
18. Повертайтеся і працюйте. Соломи не дадуть вам; а належну кількість цегли виготовляйте.
19. І побачили наглядачі синів Ізраїлевих біду свою в словах: "Не зменшуй кількости цеглин, як [належить] кожного дня".
20. І коли вони вийшли од фараона, то зустрілися з Мойсеєм і Аароном, які стояли, наджидаючи їх.
21. І сказали їм: Нехай бачить і судить вас Господь за те, що ви зробили нас ненависними в очах фараона і служників його, і дали їм меча в руки, щоб убити нас.
22. І звернувся Мойсей до Господа, і сказав: Господе! Для чого Ти піддав народ сей такому випробуванню, для чого послав мене?
23. Тому що з того часу, як я прийшов до фараона і почав говорити йменням Твоїм, він почав знущатися з народу цього; а визволити Твого народу Ти не визволив.
Вихід 6
Відповідь Господа на перше прохання Мойсея
1. І сказав Господь Мойсеєві: Тепер ти побачиш, що Я вчиню фараонові; під дією руки міцної він відпустить їх, під дією руки міцної навіть вижене їх із землі своєї.
2. І говорив Бог Мойсеєві, і сказав йому: Я – Господь,
3. З'являвся Я Авраамові, Ісаакові і Якові з [йменням] : "Бог всемогутній; та з іменням Моїм : Господь " не відкрився їм.
4. І Я уклав заповіта Мого з ними, щоб дати їм землю Ханаанську, землю мандрування їхнього, в котрій вони були чужинцями.
5. І Я почув волання синів Ізраїлевих про те, що єгиптяни тримають їх у рабстві, і згадав заповіта Мого.
6. Тож скажи синам Ізраїлевим: Я Господь, і виведу вас із ярма єгиптян, і визволю вас із рабства їхнього, і врятую вас рукою простертою і судами великими.
7. І візьму вас собі за народ і буду вам Богом, і ви побачите, що Я – Господь, Бог ваш, котрий вивів вас з-під ярма єгипетського.
8. І введу вас на ту землю, яку Я, піднісши руку Мою, [присягався] віддати Авраамові, Ісаакові і Якові, і дам вам її у спадок, Я Господь .
9. Мойсей переказав ці слова синам Ізраїлевим, але вони не послухали Мойсея через легкодухість в душі і каторжну роботу.
10. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
11. Увійди, скажи фараонові, цареві єгипетському, щоб він відпустив синів Ізраїлевих із краю свого.
12. І сказав Мойсей перед Господом, кажучи: Ось, сини Ізраїлеві не слухають мене; яким чином послухає мене фараон? А я ж невдатний промовець.
13. І говорив Господь Мойсеєві і Ааронові, і давав їм настанови для синів Ізраїлевих і для фараона, щоб вивести синів Ізраїлевих із краю єгипетського.
14. Ось старшини поколінь їхніх: сини Рувима, первістка Ізраїля: Ханох, Паллу, Хецрон і Кармі: це родини Рувимові.
15. Сини Симеона: Ємуїл, Ямин, Огад, Яхін, Цохар і Саул, син ханаанки: це родина Симеона.
16. Ось імена синів Левія за поколіннями їхніми: Ґершон, Кегат, Мерарі. А літ життя Левія було сто тридцять сім.
17. Сини Ґершона: Лівні і Шім'ї з родинами їхніми.
18. Сини Кегатові: Амрам, Їцгар, і Хеврон, і Уззіїл. А літ життя Кегатового було сто тридцять три роки.