9. Невже Я не покараю їх за це? – Говорить Господь, чи не помститься душа Моя такому народові, як цей?
10. За гори здійму плачі і волання, і за степові пасовиська – ридання, тому що вони випалені аж так, що ніхто там не проходить, і не чутно мекання черед: від птахів небесних до худоби – [всі] порозбігалися, щезли.
11. І вчиню Єрусалим купою каміння, лігвом шакалів, і міста юдейські вчиню пустелею, без мешканців.
12. Чи є такий мудрак, що зрозумів би це? І до кого озиваються уста Господні – пояснив би, за що загинула країна і вигоріла, мов пустеля, аж так, що ніхто не проходить [по ній?]
13. І сказав Господь: За те, що вони залишили закон Мій, котрий Я ухвалив для них, і не підкорялися голосові Моєму, і не чинили за ним;
14. А ходили за впертістю свого серця слідами Вааловими, як навчали їх батьки їхні,
15. Тому так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось, Я нагодую цей народ полином і напою їх водою з жовчю;
16. І розпорошу їх поміж народами, котрих не знали ні вони, ні батьки їхні, і пошлю слідом їхнім меча, аж доки не винищу їх.
17. Так говорить Господь Саваот: Поміркуйте і покличте плакальниць, щоб вони прийшли, пошліть до вдатних [у цій справі], щоб вони прийшли.
18. Нехай вони поквапляться і здіймуть плачі за нас, щоб з очей наших виливалися сльози, і з вій наших збігала вода.
19. Бо голос плачу чутно з Сіону: Як нас пограбовано! Ми жорстоко осоромлені, бо залишаємо землю, тому що зруйнували житла наші
20. Отож, слухайте, жіноцтво, слово Господнє, і нехай завважує вухо ваше слово уст Його; і навчайте доньок ваших плачеві, і одна одній – жалібних пісень.
21. Бо смерть залазить у наші вікна, вдерається до осель наших, щоб винищити дітей з вулиць, юнаків з майданів.
22. Скажи: Так говорить Господь: І будуть повалені трупи людей, як гній на полі, і як снопи позаду женця, і нікому буде їх зібрати.
23. Так говорить Господь: Хай не похваляється мудрий мудрістю своєю, нехай не хвалиться сильний силою своєю, нехай не хизується багатий скарбами своїми.
24. Але той, що хвалиться, хвалися тим, що розуміє і знає Мене, що Я – Господь, Котрий творить милість, суд і правду на землі; бо тільки це вельми бажане Мені, говорить Господь.
25. Ось, приходять дні, говорить Господь, коли Я навідаю всіх обрізаних і необрізаних.
26. Єгипет і Юдею, і Едома, і синів Аммонових, і Моава, і всіх, що стрижуть волосся на скронях і живуть у пустелі; бо всі ці народи необрізані, а увесь дім Ізраїлів із необрізаним серцем.
Єремії 10
1. Слухайте слово, котре Господь говорить вам, дім Ізраїлів.
2. Так говорить Господь: Не навчайтеся шляхів поганів і не бійтеся ознак небесних, котрих погани бояться.
3. Бо приписи народів – порожнеча: зрубають дерево в лісі, обкорують його руками теслі за допомогою сокири,
4. Покривають сріблом і золотом, прибивають цвяхами, щоб не хиталося.
5. Вони – що обкорений стовп, і не розмовляють; їх носять, тому що ходити не можуть. Не лякайтеся їх, бо вони не можуть завдати лиха, але й добра вчинити не мають сили.
6. Немає схожого на Тебе, Господе! Ти великий, і ймення Твоє велике могутністю.
7. Хто не злякається Тебе, Царю народів? Бо Тобі [єдиному] належить це. Тому що поміж усіма мудраками народів і в усіх царствах їхніх немає схожого на Тебе.
8. Усі до одного вони безглузді і глупаки; марне навчання – оце дерево.
9. Розплющене на листки срібло завезли з Таршішу, золото – із Офіру: справа художника та рук ливарника; одежа на них – гіацинт і пурпур: Усе це – витвір людей удатних.
10. А Господь Бог є істина; Він є Бог живий і Цар вічний. Від гніву Його тремтить земля; і народи не можуть витримати обурення Його.
11. Так говоріть їм: Боги, котрі не утворили неба і землі, щезнуть із землі, а також із-під небес.
12. Він витворив землю силою Своєю, утвердив світ мудрістю Своєю і розумом Своїм розпросторив небеса.
13. Коли Він озветься, – вирують води на небесах, і Він підносить хмари від рубежів землі, утворює блискавиці серед дощу і виводить вітер із Своїх сховищ.
14. Удається до безуму всілякий чоловік у своєму пізнанні, соромить себе кожний ливарник ідолом [своїм], бо виплавлене ним є брехня, і немає в ньому духа.
15. Це – викінчена порожнеча, вироби облудні; у часі відвідин їх вони щезнуть.
16. Не така, як їхня, доля в Якова; тому що [Бог його] є Творець усього, й Ізраїль є жезло спадщини Його; ймення Його – Господь Саваот.
17. Збери на землі майно твоє, ти, що маєш сидіти в облозі;
18. Бо так говорить Господь: Ось, Я викину мешканців цього краю сього разу і зажену їх у тісне місце, щоб схопили їх там.
19. Горе мені у моїх тіснотах, пекуча рана моя, але я кажу [сам собі :] Справді, це – моя журба, і я буду нести її.
20. Шатро моє спустошене, і всі мотузки мої порвалися; діти мої пішли від мене і немає їх; нікому вже поставити шатра мого і розвісити килимів моїх.
21. Бо пастирі стали безглуздими і не шукали Господа, а тому вони й чинили нерозважливо, і вся череда їхня порозбігалася.
22. І лине чутка: Ось, він іде, і великий гамір від північної країни, щоб міста юдейські зробити пустелею, житлом шакалів.
23. Знаю, Господе, що не у волі людини шлях її, що не має влади мандрівник спрямовувати ходу ступнів своїх.
24. Карай мене, Господе, але за правдою, не в гніві Твоєму, щоб не став нічим.
25. Вилий лють Твою на народи, котрі не знають Тебе, і на племена, котрі не кличуть ймення Твого; бо вони з'їли Якова, пожерли його і винищили його, і житла його спустошили.
Єремії 11
1. Слово, яке було до Єремії від Господа:
2. Послухайте слова заповіту цього і скажіть мужам юдейським і мешканцям Єрусалиму;
3. І скажи їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Проклятий чоловік, котрий не виконає слів заповіту цього,
4. Котрого Я заповідав батькам вашим, коли вивів їх із краю єгипетського, із печі залізної, і сказав: Дослухайтеся слова Мого і виконуйте все, що Я заповідаю вам, – і будете Моїм народом, і Я буду вашим Богом.
Вы читаете Біблія
