Біблія

22. Голос його лине, мов гадючий; вони йдуть із військом, прийдуть на нього з сокирою, мов дроворуби;
23. Вирубають ліс його, говорить Господь, бо їх безліч; їх більше, аніж сарани, і немає їм ліку.
24. Осоромлена донька Єгипту потрапила до рук народу північного.
25. Господь Саваот, Бог Ізраїлів, каже: Ось, Я навідаю Аммона, котрий в Но, і фараона та Єгипет, і богів його, і царів його, фараона і тих, що сподіваються на нього.
26. І віддамо їх в руки тим, що шукають життя їхнього, і в руки Навуходоносора, царя вавилонського, і в руки рабів його; але після того буде він заселений, як за давніх днів, говорить Господь.
27. А ти не бійся, Якове, служителю Мій, і не лякайся, Ізраїлю: бо ось, Я вирятую тебе з далекої країни, і насіння твоє з краю полону їхнього; і повернеться Яків, і буде жити у спокої та мирі, і ніхто не буде його лякати.
28. Не бійся, служителю Мій, Якове, говорить Господь: бо Я – з тобою; Я винищу всі народи, до котрих Я вигнав тебе, а тебе не винищу, а лише покараю тебе певною мірою; але непокараним не залишу тебе.
Єремії 47
1. Слово Господа, яке було до пророка Єремії про филистимлян передніше, аніж фараон здобув Газу,
2. Так говорить Господь: Ось, уже ринуть води з півночі, і вчиняться потоками повені, і затоплять землю і все, що її виповнює, місто і городян у ньому; тоді заволають люди, і заридають усі мешканці країни.
3. Від грімкого тупотіння копит потужних коней його, від гуркоту колісниць його, від скрипіння коліс їхніх, батьки не озирнуться на дітей своїх, тому що руки у них помліють.
4. Від того дня, котрий надійде вигубити усіх филистимлян, відібрати у Тира і Сидона всю решту помічників, бо Господь спустошить филистимлян, останок острова Кафтора.
5. Облисіла Газа, гине Ашкелон, останок долини їхньої.
6. Допоки будеш нищити, о мечу Господній! Допоки ти не матимеш спокою? Повернися у піхви свої, вгамуйся і май спокій!
7. Але як тобі вгамуватися, коли Господь наказав супроти Ашкелону і супроти берега морського? Туди Він його спрямував.
Єремії 48
1. Про Моава так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Горе місту Нево! Воно спустошене! Кір'ятаїм посоромлений і здобутий; Мизгав зневажений і зруйнований.
2. Немає вже слави Моава; у Хешбоні затівають супроти нього лихе: Ходімо, винищимо його з-поміж народів. І ти, Мадмене, загинеш, меч іде за тобою.
3. Чути зойки від Горонаїму: спустошення і руїна страшна!
4. Поруйнований Моав! Зойки зчинили діти його.
5. Бо узвозом до Лухоту простують з плачем та риданнями; і при сходженні з Горонаїму волання про спустошення.
6. Утікайте, рятуйте життя ваше і будете схожі на обезкорене дерево в пустелі.
7. Оскільки ти сподівався на справи твої і на скарби твої, то також будеш здобутий, і Кемош піде в полон, разом зі своїми священиками і своїми князями.
8. І прийде спустошувач на всіляке місто, і ніхто не уціліє: і загине долина, і спорожніє рівнина, як сказав Господь.
9. Дайте крила Моавові, щоб він міг відлетіти; міста його стануть пустелею, тому що нікому буде мешкати в них.
10. Проклятий, хто справу Господню виконує недбало, і проклятий, хто утримує меча свого від крови.
11. Моав од юности своєї був замирений, сидів на 'осаді своєму, і не переливний з посудини до посудини, і в полон не ходив; тому-то й залишився в ньому смак його і запах його не змінився.
12. Тому ось, надходять дні, говорить Господь, коли Я пришлю до нього розливачів, котрі переллють його і випорожнять посудини його, і глеки його порозбивають.
13. І посоромлений буде Моав заради Кемоша, як дім Ізраїлів був зневажений заради Бет-Ела, надії своєї.
14. Нащо ви кажете: Ми люди хоробрі і міцні для війни?
15. Спустошений Моав, і міста його палають, і найкращі юнаки його пішли на заклання, говорить Цар – Господь Саваот ім'я Його.
16. Близько загибель Моава, і вельми поспішає лихоліття його.
17. Співчувайте йому всі сусіди його, і всі, що знаєте ім'я його, скажіть: Як зламалося оте міцнюще жезло його, оте берло слави!
18. Зійди з висоти величі і сиди спрагла, донько, мешканко Дівону, бо спустошувач Моава прийде до тебе і спустошить фортеці твої.
19. Стань при дорозі і чатуй, мешканко Ароеру, запитуй у того, що втік і рятується: Що сталося?
20. Посоромлений Моав, бо переможений; ридайте, і волайте, повідайте в Арноні, що спустошений Моав.
21. І суд прийшов на рівнини, на Холон; на Ягцу, і на Мефаат, і
22. І на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм,
23. І на Кір'ятаїм, і на Бет-Гамул, і на Бет-Меон,
24. І на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста Моавського краю, далекі і близькі.
25. Відтятий ріг Моава, і рамено його зламане, говорить Господь.
26. Дайте йому впитися до сп'яніння, бо він звеличився супроти Господа; і нехай Моав валяється у вивертах своїх, і сам стане посміховиськом.
27. Чи не був посміховиськом у тебе Ізраїль? Хіба його впіймали серед злодіїв, що ти, траплялося, тільки-но заговориш про нього, хитаєш головою?
28. Покиньте міста і живіть на скелях, мешканці Моава, і будете, мов голуби, котрі кладуть гнізда у проході до печери.
29. Ми чули про гордощі Моава, про гординю надмірну, про його зарозумілість і його пихатість, і чванливість його, і звеличення серця його.
30. Я знаю нахабність його, говорить Господь, але це – ненадійне; нікчемні слова його: не так учинять.
31. А тому буду ридати за Моавом, і волатиму за всього Моава; будуть зітхати за людьми Кір-Хересу.
32. Буду плакати за тобою, винограднику Сівми, плачем Язера; паростки твої сягали за море; сягнули озера Язера; спустошувач напав на плоди літа твого і на дозрілий виноград.
33. Радість і веселощі забрані від Кармелу і від краю моавського, і в чавилах соку не стане; не будуть уже топтати в них соку із піснями: погуки битви будуть, а не погуки радощів.