Біблія

40. А четверте царство буде міцне, як залізо; бо, як залізо розбиває і трощить усе, так і воно, як переможне залізо, буде трощити і руйнувати.
41. А що ти бачив ноги і пальці на ногах частково з глини гончарної, а частково із заліза, то буде царство поділене, і в ньому залишиться небагато міцности заліза, бо ти бачив залізо, змішане з гончарною глиною.
42. І як пальці ніг були частково залізні, а частково з глини, так і царство буде частково міцним, а частково слабке.
43. А що ти бачив залізо, змішане з гончарною глиною, це означає, що вони змішаються через насіння людське, але не зіллються одне з одним, як залізо не змішується з глиною.
44. І за днів тих царств Бог Небесний настановить царство, котре повіки не зруйнується, і царство це не буде передане іншому народові; воно понищить і зруйнує всі царства, а саме буде стояти вічно,
45. Бо ти бачив, що камінь відокремився був від гори не руками і потовк залізо, мідь, глину, срібло і золото. Великий Бог дав знати цареві, що станеться в прийдешньому. А сон цей певний, і певне розтлумачення його!
46. Тоді цар Навуходоносор упав ницьма на лице своє і поклонився Даниїлові і наказав принести йому дари і духмяні кадіння.
47. І сказав цар Даниїлові: По правді Бог ваш є Бог богів і володар царів, що відкриває таємниці, коли ти зміг відкрити цю таємницю!
48. Тоді звеличив цар Даниїла і дав йому багато всяких подарунків, і настановив його над усім краєм вавилонським, і головним над усіма мудраками вавилонськими.
49. Але Даниїл просив царя, і він настановив Седраха, Мисаха і Авденаго над справами країни Вавилонської, а Даниїл залишився при дворі царя.
Даниїла 3
1. Цар Навуходоносор виготовив золотого ідола, висотою на шістдесят ліктів, шириною на шість ліктів, і поставив його в долині Деіра, у вавилонській окрузі.
2. І послав цар Навуходоносор зібрати сатрапів, намісників, військових старшин, верховних суддів, тлумачів закону, охоронців казни, наглядачів суду і всіх провінційних правителів, щоб вони прийшли на урочисте відкриття ідола, котрого поставив цар Навуходоносор.
3. І зібралися сатрапи, намісники, військові старшини, верховні судді, охоронці казни, тлумачі закону, наглядачі суду і всі провінційні правителі на відкриття ідола, котрого Навуходоносор цар поставив, і стали перед ідолом, котрого поставив Навуходоносор.
4. Тоді оповісник голосно крикнув: Оголошується вам, народи, племена і язики:
5. О тій порі, коли почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гусел, псалтиря, флейти і всілякого роду музичних інструментів, падайте і поклоніться золотому ідолові, котрого поставив цар Навуходоносор.
6. А хто не впаде і не поклониться, тієї ж хвилі буде кинутий у піч, розжарену вогнем.
7. Тому, коли всі народи почули звук сурми, сопілки, гусел, цитри, псалтиря, і всілякого роду музичних інструментів, то попадали всі народи, племена та язики, і поклонилися золотому ідолові, котрого поставив Навуходоносор, цар.
8. А о цій саме порі надійшли деякі із халдеїв з виказами на юдеїв.
9. Вони сказали цареві Навуходоносорові: Царю, живи повіки!
10. Ти, царю, прийняв ухвалу, щоб кожна людина, яка почує звук сурми, сопілки, гусел, цитри, псалтиря, й усілякого роду музичних інструментів упала і вклонилася золотому ідолові.
11. А хто не впаде і не вклониться, той має бути кинутий у піч, розжарену вогнем.
12. Є мужі юдейські, котрих ти поставив урядувати країною вавилонською, Седрах, Мисах та Авденаго, – ці мужі не підкоряються наказові твоєму, царю, богам твоїм не служать, і золотому ідолові, котрого ти поставив, не поклоняються.
13. Тоді Навуходоносор у гніві й люті наказав привести Седраха, Мисаха і Авденаго; і приведені були ці мужі до царя.
14. Навуходоносор сказав їм: Чи з лихим наміром ви, Седрах, Мисах і Авденаго, богам моїм не служите, і золотому ідолові, котрого я поставив, не поклоняєтеся?
15. Віднині, якщо ви готові, тільки-но почуєте звук сурми, сопілки, цитри, псалтиря, гусел і флейти і всякого роду музичних інструментів, попадайте і поклоніться ідолові, котрого я витворив; якщо не захочете поклонятися, то о цій же хвилині кинуті будете у піч, розжарену вогнем, і тоді, який Бог визволить вас від руки моєї?
16. І відповідали Седрах, Мисах і Авденаго, і сказали цареві Навуходоносорові: Немає потреби нам відповідати тобі на це.
17. Бог наш, Котрому ми служимо, могутній, щоб урятувати нас від печі, розжареної вогнем, і від руки твоєї, царю, визволить.
18. А якщо й не буде того, то нехай стане відомо тобі, царю, що ми богам твоїм служити не будемо і золотому ідолові, котрого ти поставив, не поклонимося.
19. Тоді Навуходоносор спалахнув люттю, і вигляд обличчя його змінився проти Седраха, Мисаха та Авденаго, і він наказав розпалити піч у сім разів сильніше, аніж це робилося зазвичай, коли розпалювали її;
20. І найміцнішим мужам із війська свого наказав зв'язати Седраха, Мисаха і Авденаго, і кинути їх у піч, розжарену вогнем.
21. Тоді мужі ці були зв'язані в спідньому і верхньому одязі своєму, в головних пов'язках та в інших своїх шатах, і кинуті в піч, розжарену вогнем.
22. І, оскільки наказ царя був суворий, і піч розжарили неймовірно, то полум'я вогню убило тих людей, котрі кидали Седраха, Мисаха і Авденаго (в піч).
23. А оці три мужі: Седрах, Мисах і Авденаго – упали в розжарену піч зв'язаними.
24. Навуходоносор, цар, вельми здивувався і квапливо підвівся, і сказав вельможам своїм: Чи не трьох мужів кидали ми у вогонь зв'язаними? У відповідь вони сказали цареві: Правда твоя, царю!
25. На це він сказав: Ось, я бачу чотирьох мужів незв'язаних, що ходять серед вогню, і немає їм шкоди; і вигляд четвертого схожий на сина Божого.
26. Тоді підійшов Навуходоносор до вічка печі, розжареної вогнем, і сказав: Седрах, Мисах і Авденаго, служники Бога Всевишнього! Вийдіть і підійдіть! Тоді Седрах, Мисах і Авденаго вийшли з осердя вогню.
27. І підійшли сатрапи, намісники і радники царя і побачили, що над тілами мужів цих вогонь не мав сили, і волосся на головах не обгоріло, і одежа їхня не зазнала змін, і навіть запаху диму не було від них.
28. Тоді Навуходоносор сказав: Благословенний Бог Седраха, Мисаха і Авденаго, Котрий послав Ангела Свого, і визволив служників Своїх, котрі сподівалися на Нього і не підкорилися царському наказові, і віддали тіла свої [вогню] , щоб не служити і не поклонятися іншому богові, окрім Бога свого!
29. І від мене дається наказ, щоб з усякого народу, племени і язика хто погудить Бога Седраха, Мисаха і Авденаго, буде порубаний на куски, і дім його перетворений на руїну, бо немає іншого Бога, котрий міг би так рятувати.
30. Тоді цар звеличив Седраха, Мисаха і Авденаго в країні вавилонській.
31. Навуходоносор, цар усім народам, племенам і язикам, що живуть по всій землі: Мир вам нехай примножиться!
32. Ознаки та чудеса, котрі звершив наді мною Всевишній Бог, угодно мені звістити вам.
33. Які великі ознаки і які могутні чудеса Його! Царство Його – царство вічне, і володарювання Його – від роду й до роду!
Даниїла 4
1. Я, Навуходоносор, мав спокій у домі моєму і щасливо жив у палаці моєму.
2. Але я бачив сон, котрий настрахав мене, і роздуми на ложі моєму, і видіння голови моєї збентежили мене.