Біблія

8. Затрубіть рогом у Ґів'ї, засурміть сурмою у Рамі; зголошуйте в Бет-Авені: За тобою, Веніямине!
9. Єфрем став пустелею в день покарання; між племенами Ізраїлевими Я сповістив це.
10. Вожді юдейські стали схожі на тих, що пересувають межі: Виллю гнів Мій на них, як воду.
11. Пригнічений Єфрем, уражений судом; бо зажадав ходити слідом за марнотою.
12. І буду, як міль, для Єфрема, і як черва, для дому Юдиного.
13. І побачив Єфрем хворобу свою і Юда – свою рану, і пішов Єфрем до Ашшура і послав до царя Яреба; але він не може уздоровити вас, і не вилікує вас од рани.
14. Бо Я буду, як лев для Єфрема, як молодий лев для дому Юдиного; Я, Я розтерзаю, і піду; і заберу, – і ніхто не врятує.
15. Піду, повернуся до Мого місця, аж доки вони визнають свою провину і не шукатимуть обличчя Мого.
Осії 6
1. У скорботі своїй вони щоранку будуть шукати Мене і говорити: Ходімо, повернемося до Господа! Бо Він уразив – Він і уздоровить нас: поранив – і перев'яже наші рани;
2. Оживить нас за два дні, третього дня поставить нас , і ми будемо жити перед лицем Його.
3. Отак спізнаємо, будемо прагнути пізнати Господа; як вранішня зоря – з'ява Його, і Він прийде до нас, як дощ, мов пізній дощ, зросить землю.
4. Що вчиню тобі, Єфреме? Що вчиню тобі, Юдо? Благочестя ваше, мов уранішній туман, і, як роса, що квапливо щезає.
5. Тому Я уражав через пророків і бив їх словами уст Моїх, і суд Мій, мов світло, що сходить.
6. Бо Я милости хочу, а не пожертви , і Боговедення більше від усеспалення.
7. А вони, мов Адам, порушили заповіта і там зрадили Мене.
8. Ґілеад – місто злочинців, заплямоване кров'ю.
9. Як розбійники чатують на людину, так збіговисько священиків убиває на шляху в Сихем і вчиняє мерзоти.
10. У домі Ізраїля Я бачу жахливе; там блудодіяння у Єфрема, споганів Ізраїль.
11. І тобі, Юдо, вибране жниво, коли Я поверну полон народу Мого.
Осії 7
1. Коли Я уздоровлював Ізраїля, виявилася неправда Єфрема і злочини Самарії; бо вони вчиняють брехливо; і входить злодій, і розбійник грабує на вулицях.
2. І не вдаються до помислів у своєму серці, що Я пам'ятаю всі злочини їхні; тепер оточують їх справи їхні і вони – перед лицем Моїм.
3. Лиходійством своїм вони звеселяють царя і облудою своєю – князів.
4. Усі вони палають перелюбом, як піч, котру пекар розпалює і перестає підкидати дров, коли замісить тісто і воно вкисне.
5. День нашого царя! [Говорять ] князі, розпалені до хворобливого стану вином, а він простягає руку свою до блюзнірів.
6. Бо вони підступністю своєю витворюють серце схожим на піч: пекар їхній спить цілу ніч, а вранці вона горить, мов палаючий вогонь.
7. Усі вони розжарені, як піч, і пожирають суддів своїх; всі царі їхні падають, і ніхто з них не озивається до Мене.
8. Єфрем змішався з народами, Єфрем став, наче корж неперевернутий.
9. Чужі пожирали силу його, – а він не помічав; сивина обсіла його, а він не знає.
10. І гордощі Ізраїля поглумлені на очах їхніх, – а вони все одно не навернулися до Господа Бога свого і не шукали Його.
11. І став Єфрем, мов голуб-глупак, без серця: кличуть до єгиптян, а йдуть до Асирії.
12. Коли вони підуть, Я закину на них сіть Мою; як птахів небесних поскидаю їх; покараю їх, як чуло зібрання їхнє.
13. Горе їм, що вони ухилилися від Мене; загибель їм, що вони відпали од Мене! Я рятував їх, а вони лжу виповідали на Мене.
14. І не прикликали Мене серцем своїм, коли волали на ложах своїх; збираються заради хліба і вина, а від Мене віддаляються.
15. Я напучував [їх ] і зміцнював рамена їхні, а вони змовлялися на лихе супроти Мене.
16. Вони зверталися, але не до Всевишнього, стали – як зрадливий лук; упадуть від меча князі їхні за зухвалість язика свого; це буде посміховиськом над ними в краю єгипетському.
Осії 8
1. Сурму до уст твоїх! Як орел [налетить ] на дім Господній за те, що вони порушили заповіта Мого і зневажили закон Мій!
2. До мене будуть кричати: Боже мій! Ми пізнали Тебе, ми – Ізраїль.
3. Відкинув Ізраїль добре; ворог буде переслідувати його.
4. Настановляли царів самі, без Мене; настановляли князів, але без Мого дозволу; із срібла свого і золота свого вчинили собі ідолів: Звідти – погибель.
5. Покинуло тебе теля твоє, Самаріє! Спалахнув гнів Мій на них; аж доки не можуть вони очиститися?
6. Бо він також – вчинок Ізраїля. Художник виготовив його, і тому він – не бог; на куски перетвориться теля Самарійське!
7. Оскільки вони сіяли вітер, то й пожнуть бурю; колоска на стеблині не буде у них, зерно не дасть борошна, а якщо дасть, то чужі проковтнуть його.
8. Поглинутий Ізраїль! Тепер вони будуть серед народів, як непридатна посудина.
9. Вони пішли до Ашшуру, як дикий віслюк, що одинаком блукає; Єфрем подарунками дбав про добре ставлення до себе.
10. Хоч вони й посилали дари до народів, але невдовзі Я заберу їх, і вони почнуть страждати від ярма царя князів.
11. Бо вже чимало жертовників набудував Єфрем для гріха – для гріха й прислужилися йому ці жертовники.