6. Той в жодному разі не шанує батька свого чи матір свою; таким чином ви усунули Заповідь Божу звичаями вашими.
7. Лицеміри! Добре пророкував про вас Ісая, кажучи:
8. Наближаються до Мене ці люди устами своїми і шанують Мене язиком; а серце їхнє задалеко від Мене;
9. Але марно шанують Мене, коли навчають наук, – заповідей людських.
10. І Він покликав народ, і сказав їм: Слухайте і розумійте!
11. Не те, що входить в уста, опоганює людину; але те, що виходить з уст, опоганює людину.
12. Тоді учні Його наблизилися і сказали Йому: Чи відаєш Ти, що фарисеї почули слово це і спокусилися?
13. А Він сказав у відповідь: Усіляка рослина, котру не Батько Мій Небесний посадив, викоріниться.
14. Залишіть їх, вони сліпі вожді сліпих; а якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть до ями.
15. А Петро відповідав і сказав Йому: Поясни нам притчу оцю.
16. Ісус сказав: Невже навіть ви ще не розумієте?
17. Навіть досі ви не розумієте, що все, що входить у вуста, проходить у черево і викидається геть?
18. А те, що виходить з уст, – з серця виходить; саме це опоганює людину.
19. Бо з серця виходять лихі наміри, убивства, перелюб, людська пристрасть, крадіжки, неправдиві свідчення, обмова:
20. Все це споганює людину; а їсти невмитими руками – не опоганює людини.
21. І коли вийшов звідти, Ісус рушив до країв тирських і сидонських.
22. І ось, жінка одна, ханаанеянка, що вийшла з тих самих країв, кричала Йому: Помилуй мене, Господе, сину Давидів! Доня моя жорстоко біснується.
23. Але Він не відповідав їй жодним словом. І учні Його наблизилися й просили Його: Відпусти її, тому що волає за нами.
24. А Він сказав їм у відповідь: Я посланий тільки до загиблих овець дому Ізраїлевого.
25. А вона підійшла, вклонилася Йому і сказала: Господе, поможи мені!
26. А Він сказав у відповідь: Не добре забрати хліб у дітей і кинути псам.
27. Вона сказала: Так, Господе! Але навіть пси їдять крихти, котрі падають зі столу господарів їхніх.
28. Тоді Ісус відповів їй і сказав: О, жінко! Велика віра твоя; нехай же буде тобі за бажанням твоїм. І уздоровилася донька її тієї ж миті.
29. Звідси Ісус знову рушив до моря Галілейського, відтак зійшов на гору і присів там.
30. І наблизилася до Нього безліч народу, і серед них багато кульгавих, сліпих і німих, калік й інших чимало, і штовхали їх до ніг Ісусових; і він уздоровлював їх;
31. Аж так, що народ дивувався, як бачив німих, що заговорили, калік – здоровими, кульгавих, що вже не мали цієї вади, і сліпих, що були вже зрячими; і прославляв Бога Ізраїлевого.
32. А Ісус прикликав учнів Своїх і сказав їм: Шкода Мені народу, що вже три дні біля Мене, і нічогісінько не їсть. А відпустити їх голодними не хочу, щоб не охляли в дорозі.
33. І сказали Йому учні Його: Звідки ж нам узяти в пустелі стільки хлібів, щоб нагодувати стільки народу?
34. І сказав їм Ісус: Скільки у вас хлібів? А вони сказали: Сім, і декілька рибок.
35. Тоді звелів народові прилягти на землю.
36. Тоді взяв сім хлібів і рибу, подякував Богові, поламав і дав учням Своїм, а учні – народові.
37. І їли всі, і наситилися; і набрали сім повних кошів кусків, що залишилися;
38. А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіків, окрім жінок та дітей.
39. І коли відпустив народ, Він зайшов до човна, і приплив до Магдалинського краю.
Матвія 16
1. І наблизилися фарисеї і саддукеї, і спокушали Його – просили показати їм ознаки з неба.
2. А Він сказав їм, відповідаючи: Увечері ви кажете: Буде гарна погода, бо небо червоне;
3. І – вранці: Сьогодні негода, тому що небо збагряніло. Лицеміри! Розпізнавати обличчя неба ви умієте, а ознак часу не можете?
4. Рід лукавий і перелюбний ознак шукає, і ознака не буде явлена йому, окрім ознаки Йони пророка. І залишив їх, і відійшов.
5. Перепливши на другий берег (моря), виявили, що учні Його забули взяти хліба.
6. Ісус сказав їм: Глядіть, остерігайтеся закваски фарисейської і саддукейської.
7. Та вони прийшли до згоди поміж собою і казали: Це тому, що ми не взяли з собою хлібів.
8. Ісус спостеріг те і сказав їм: Чого зажурилися поміж собою, маловіри, що хлібів не взяли?
9. Хіба ще не розумієте і не пам‘ятаєте про п‘ятеро хлібів на п‘ять тисяч [люду], і скільки кошів ви набрали?
10. А також про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошів ви набрали?
11. Як же ви не розумієте, що не про хліб сказав Я вам: Остерігайтеся закваски фарисейської і саддукейської?
12. Тоді зрозуміли вони, що Він радив їм остерігатися не закваски хлібної, але вчення фарисейського і саддукейського.
13. А коли прийшов Ісус до країв Кесарії Пилипової, то запитував учнів Своїх: За кого люди вважають Мене, Сина Людського?
14. Вони сказали: Одні за Івана Хрестителя, інші за Іллю, а ще інші – за Єремію чи за одного з пророків.
Вы читаете Біблія
