6. І чув я, наче голос численного народу, немовби легіт великої води, неначе голос громів могутніх, що говорили: Алілуя! Бо зацарював Господь Бог Вседержитель.
7. Порадіймо і звеселімося, і прославимо Його; бо весілля Агнця вже настало, і дружина Його себе приготувала.
8. І дано було їй одягнутися у віссон чистий і білий; а віссон є праведність святих.
9. І сказав мені Ангел: Напиши: Щасливі, покликані на шлюбну вечерю Агнця. І сказав мені: Оці є справжні слова Божі.
10. Я упав до ніг його, аби поклонитися йому; але він сказав мені: Гляди, не роби цього; я співслужник тобі і братам твоїм, що мають свідчення Ісусове; Богові поклонися, бо свідчення Ісусове є дух пророцтва.
11. І побачив я відкрите небо, і ось, кінь білий, і сидячий на ньому зветься Вірний та Істинний, Котрий праведно судить і провадить війну.
12. Очі у Нього, мов полум‘я вогню, і на голові у Нього багато діадем; Він мав ймення написане, котрого ніхто не знав, окрім Нього Самого;
13. Він був одягнений в шати, зачервонені кров‘ю. Ймення Йому: Слово Боже.
14. І військо небесне йшло за Ним на конях білих, зодягнене у віссон білий і чистий.
15. А із уст Його виходить гострий меч, щоб ним уражати народи. Він пасе їх берлом залізним; Він топче чавило вина люті і гніву Бога Вседержителя.
16. На шатах і на стегні Його написане ймення: Цар царів і Господь над володарями.
17. І побачив я одного Ангела, котрий стояв на сонці; і він вигукнув дужим голосом, кажучи всім птахам, що літали осередь неба: Летіть, збирайтеся на велику вечерю Божу,
18. Щоби пожерти тіла царів, тіла сильних, тіла тисяцьких, тіла коней і сидячих на них, тіла всіх вільних, і рабів, і малих, і великих.
19. І побачив я звіра, і царів земних, і військо їхнє, зібране, щоб стати на битву із Тим, що сидить на коні, і з військом Його.
20. І схоплений був звір і з ним лжепророк, що чинив дива перед ним, якими він звабив тих, що прийняли ознаку звіра і поклонялися його зображенню; обидвоє живими вкинуті в озеро вогненне, що горить сіркою;
21. А решта забита мечем Вершника, що на коні, котрий виходив із уст Його; і всі птахи наситилися їхніми тілами.
Одкровення 20
Сатана закутий на тисячу літ.
1. І побачив я Ангела, що сходив з неба; і котрий мав ключа від безодні і великого ланцюга в руці своїй.
2. Він схопив дракона, змія стародавнього, котрий є диявол і сатана, і закував на тисячу літ.
3. І вкинув його у безодню, і замкнув його, і поклав над ним печатку, щоб уже не спокушав народи, аж доки не скінчиться тисяча літ, а потому він має бути звільнений на короткий час.
Перше воскресіння і тисячолітнє царство Христа.
4. І побачив я престоли і сидячих на них, котрим дано було судити, і душі обезглавлених за свідчення Ісуса і за Слово Боже, котрі не поклонилися звірові, ані образові його, і не прийняли ознаки на чоло своє і на руку свою. Вони ожили і царювали із Христом тисячу літ.
5. А інші з померлих не ожили, аж доки не скінчиться тисяча літ. Це – перше воскресіння.
6. Щасливий і святий, хто має участь у воскресінні першому: над ними смерть друга не має влади, але вони будуть священиками Бога і Христа, і будуть царювати з Ним тисячу літ.
7. А коли скінчиться тисяча літ, сатана буде звільнений із в‘язниці своєї, і вийде спокушати народи, що знаходяться на чотирьох кутах землі, Ґоґа і Маґоґа, і збирати їх на битву; число їхнє – як пісок морський.
8. І вийшли на ширину землі і оточили стан святих і місто улюблене.
9. І впав огонь з неба від Бога і поглинув їх:
10. А диявол, що зводив їх, кинутий в озеро вогненне і сірчане, де звір і лжепророк, і будуть страждати вдень і вночі навіки віків.
Загальне воскресіння і останній суд.
11. І побачив я великого білого престола і Того, Хто сидів на ньому, від обличчя якого втікало небо і земля, і не знайшлося їм місця.
12. І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книжки розгорнуті були, і певна книжка розгорнута, котра є книга життя; і засуджені були мертві за написаним в книгах, за вчинками своїми.
13. Тоді віддало море мертвих, що були в ньому, і смерть і ад віддали мертвих, котрі були в них: і засуджений був кожний за ділами своїми.
14. І смерть і ад укинуті в озеро вогненне. Це – смерть друга.
15. І хто не був знайдений записаним у книзі життя, той був укинутий в озеро вогненне.
Одкровення 21
Новий Єрусалим: Наречена Агнця.
1. І побачив я нове небо і нову землю; бо перше небо і перша земля минулися, і моря уже немає.
2. І я, Іван, побачив святе місто Єрусалим, нове, що сходило від Бога з неба, приготовлене, як наречена, оздоблена для чоловіка свого.
3. І почув я дужий голос із неба, котрий казав: Ось, скинія Бога з людьми, і Він буде жити з ними; вони будуть Його народом, і Сам Бог з ними буде їхнім Богом;
4. І витре Бог кожну сльозу з очей їхніх, і смерти вже не буде, ні плачу, ні зойку, ні хвороби уже не буде; бо попереднє минулося.
5. І сказав Сидячий на престолі: Ось, утворюю все нове. І сказав мені: Напиши; бо слова ці істинні і вірні.
6. І сказав мені: Сталося! Я є Альфа і Омега, початок і кінець; спраглому дам задаром від джерела води живої;
7. Переможний успадкує все, і буду йому Богом, і він буде Мені сином.
8. А боязких, і невірних, і недобрих, і убивників, і блудників і чаклунів та ідолослужителів, і всіх облудників – їхня доля в озері, що горить вогнем і сіркою; це – смерть друга.
9. І прийшов до мене один із семи Ангелів, у котрих було сім чаш, наповнених сімома останніми карами, і сказав мені: Іди, я покажу тобі жінку, наречену Агнця.
10. І підніс мене в дусі на велику і високу гору, і показав мені велике місто, святий Єрусалим, котрий спускався з неба від Бога:
11. Він має славу Божу; сяяння його схоже на коштовний камінь, наче на камінь яспис прозорий, мов кристал.
12. Він має великого і високого мура, має дванадцять брам; на них дванадцять Ангелів, на брамах написані ймення дванадцяти колін синів Ізраїлевих.
Вы читаете Біблія
×