Біблія

11. Хто зляжеться з дружиною батька свого, той відкрив наготу батька свого: обидвоє вони нехай будуть скарані на смерть, кров їхня на них.
12. Якщо хтось зляжеться з невісткою своєю, то обидвоє нехай будуть скарані на смерть; змішання вчинили вони; кров їхня на них.
13. Якщо хтось ляже з чоловіком, як із жінкою, то обидвоє вчинили мерзоту; нехай будуть скарані на смерть; кров їхня на них.
14. Якщо хтось візьме собі за дружину [дочку] і матір її: це беззаконня; на вогні треба спалити і його, і їх, щоб не було беззаконня між вами.
15. Хто спарується із скотиною, того скарати на смерть, і скотину убийте.
16. Якщо жінка піде до якої-небудь скотини, щоб злучитися з нею, то убий жінку і скотину, нехай будуть вони скарані на смерть, кров їхня на них.
17. Якщо хтось візьме сестру свою, доньку батька свого, або доньку матері своєї, і побачить наготу її, і вона побачить наготу його: це ганьба, нехай будуть вони знищені перед очима синів народу свого. Він відкрив наготу сестри своєї, гріх він понесе свій.
18. Якщо хтось зляжеться з дружиною на час хвороби [кровотечі], і відкриє наготу її, то він оголив течу її, і вона відкрила течу крови своєї; обидвоє вони нехай будуть винищені з народу свого.
19. Наготи сестри матері твоєї і сестри батька твого не відкривай: такий-бо оголює плоть свою; гріх свій понесуть вони.
20. Хто зляжеться з тіткою своєю, той відкрив наготу дядька свого. Гріх свій понесуть вони, бездітними помруть.
21. Якщо хтось візьме дружину брата свого: це мерзенно; він відкрив наготу брата свого, бездітні будуть вони.
22. Дотримуйтеся всіх настанов Моїх і всіх законів Моїх, і виконуйте їх, – і не скине вас із себе земля, на котру Я веду вас жити.
23. Не чиніть за звичаями народу, котрого Я проганяю від вас; тому що вони все це чинили, і Я зненавидів їх.
24. І сказав Я вам: Ви володійте землею їхньою, і вам віддаю у спадок землю, на котрій тече молоко і мед. Я Господь, Бог ваш, котрий відділив вас од усіх народів.
25. Вирізняйте скотину чисту від нечистої і птаху чисту від нечистої, і не опоганюйте душ ваших скотиною і птахою, і всім, що плазує по землі, що вирізнив Я, як нечисте.
26. Будьте переді Мною святими, бо Я святий Господь, і Я відділив вас від інших народів, щоб ви були Мої.
27. Чоловік або жінка, коли будуть викликати духів померлих, або ворожити, то нехай будуть скарані на смерть; камінням їх треба забити, кров їхня на них.
Левіт 21
Приписи свя ще никам.
1. І сказав Господь Мойсеєві: Оголоси священикам, синам Аароновим, і скажи їм: Нехай же не опоганюють себе [доторками] до померлого з народу свого.
2. Тільки до ближнього родича свого, до матері своєї і до батька свого, до сина свого і доньки своєї, до брата свого.
3. І до сестри своєї, дівчини, яка жила при ньому, і котра не була за чоловіком, можна йому [доторкатися], не опоганюючи себе.
4. Якщо він старший у народі своєму, то не повинен він опоганювати себе, щоб не зробитися нечистим.
5. Вони не повинні голити голови своєї і підстригати краї бороди своєї і робити нарізи на тілі своєму.
6. Вони мають бути святими Богові своєму, і не повинні ганьбити ймення Бога свого; бо вони приносять пожертви Господові, вчинені вогнем, і хліб свого Бога, і тому мусять бути святі.
7. Вони не повинні брати за себе блудницю і зганьблену, не повинні брати жінку, відкинуту чоловіком своїм, бо він святий Богові своєму.
8. Освячуй його, бо він приносить хліб Бога твого; нехай же буде він у тебе святий, бо святий Я, Господь, який освячує вас.
9. Якщо донька священика опоганить себе блудодіянням, то вона ганьбить свого батька, вогнем треба спалити її.
10. А старший священик із братів своїх, на голову котрого вилито єлей помазання і котрий освячений, щоб одягтися в [священні] шати, не повинен оголювати голови своєї і роздирати одежі своєї.
11. І до жодного померлого не повинен він наближатися; навіть померлим батьком своїм і матір'ю своєю він не повинен опоганювати себе.
12. І від святині він не повинен відходити і опоганювати святиню Бога свого, тому що освячення єлеєм помазання Бога його на ньому. Я Господь.
13. Дружиною він повинен брати дівчину.
14. Удову чи розведену, або опоганену, [чи] розпусницю, не повинен він брати; але дівчину з народу свого повинен він брати за дружину.
15. Він не повинен опоганювати сім'я своє в народі своєму; бо Я Господь, що освячує його.
16. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
17. Скажи Ааронові: Ніхто із насіння твого у [прийдешніх] родах їхніх, що матиме ваду [на тілі], не повинен приступати, аби приносити хліб Богові своєму.
18. Ніхто, у кого є вада [на тілі], не може приступити: ні сліпий, ні кульгавий, ні з іншими вадами.
19. Ані такий, у котрого зламана нога, або зламана рука,
20. Ані горбатий, ні з висхлим членом, ні з більмом на оці, ні коростявий, або запаршений, ані з ушкодженими ядрами.
21. Жодний чоловік із насіння Аарона священика, у котрого на [тілі] є вада, не повинен приступати, аби приносити приношення Господові учинені на вогні; вада [на ньому], тому не повинен він приступати, аби приносити хліб своєму Богові.
22. Хліб свого Бога із Святого Святих, і з святого він може їсти.
23. Але за завісу він не повинен заходити, і до жертовника не повинен приступати, тому що вада на ньому, не повинен він опоганювати святиню Мою: Бо Я Господь, який освячує їх.
24. І оголосив [це] Мойсей Ааронові і синам його і всім синам Ізраїля.
Левіт 22
Священство - рід вибраний.
1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2. Скажи Ааронові і синам його, щоб вони обережно поводилися із святими знаряддями синів Ізраїля, і не безчестили святого ймення Мого в тому, що вони присвячують Мені. Я Господь.
3. Скажи їм: Якщо хтось із усього потомства вашого з родів ваших, маючи на собі нечистоту, приступить до святих знарядь, котрі присвячують сини Ізраїля Господові, то винищиться душа та від присутности Моєї. Я Господь.
4. Хто із сім'я Ааронового прокажений, або має течу, той не повинен їсти святинь, доки не очиститься. І хто торкнеться до чого-небудь нечистого від мертвого, або у кого станеться викид сім'я,