Біблія

26. І буде прощення всій громаді синів Ізраїля і захожому, який житиме між ними; тому що весь народ зробив те помилково.
27. А якщо хтось один згрішить, не відаючи того, то нехай принесе козу однорічну для приношення за гріх.
28. І спокутує священик за душу, яка вчинила гріх, помиляючись, перед Господом, і звершить спокуту, і прощено буде їй.
29. Один закон нехай буде для вас, як для місцевого мешканця із синів Ізраїля, так і для захожого, який живе у вас, якщо хтось учинить гріх, помиляючись.
30. А якщо хтось із тубільців чи із захожих учинить недобре навмисне, то він зневажає Господа: винищена буде душа така з народу свого.
31. Тому що він опоганив слово Господнє і заповідь Його порушив: винищиться душа та; гріх її на ній.
32. Коли сини Ізраїля були в пустелі, знайшли чоловіка, який збирав дрова в день суботи.
33. І привели ті, що знайшли його, коли збирав дрова, до Мойсея і Аарона та до всієї громади.
34. І взяли його під сторожу, тому що не визначили, що треба зробити йому.
35. І сказав Господь Мойсеєві: Мусить померти чоловік сей; нехай заб'ють його камінням – вся громада поза станом.
36. І вивела його вся громада геть зі стану, і забили його камінням, і він помер, як звелів Господь Мойсеєві.
37. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
38. Оголоси синам Ізраїля і скажи їм, щоб вони робили собі кутаси по краях одежі своєї, вони і покоління їхні, і кутаси, котрі по краях одежі, доповнять ниткою з блакитної вовни.
39. І будуть вони в кутасах у вас для того, щоб ви, дивлячись на них, пригадували всі заповіді Господні, і виконували їх, і не ходили за серцем вашим і очима вашими, котрими ви звикли ходити в блуд.
40. Щоб ви пам'ятали і виконували всі заповіді Мої, і були святими Богові своєму.
41. Я Господь, Бог ваш, котрий вивів вас із єгипетської землі, щоб вашим Богом бути: Я Господь, Бог ваш.
Числа 16
1. Корах, син Їцгара, син Кегатів, син Левієв, і Датан, і Авірон, сини Еліява, та Он, син Пелета, сини Рувимові, взяли мужів
2. І повстали на Мойсея, і [з ними] з синів Ізраїля двісті п'ятдесят князів громади, люди значні, відомі на зібранні.
3. І зібралися супроти Мойсея і Аарона, і сказали їм: Багато берете на себе, вся громада свята, і серед них Господь. Чому ж ви ставите себе понад народом Господнім?
4. Мойсей, зачувши таке, упав на обличчя своє,
5. І сказав Корахові, і всім спільникам його, кажучи: Завтра покаже Господь, хто Його, і хто святий, щоб наблизитися йому до Нього; і кого він вибрав, того й наблизить до Себе.
6. Ось що вчиніть: Корах і всі спільники його, візьміть собі кадильниці,
7. І завтра покладіть до них вогню, і засипте до них кадіння перед Господом, і кого вибере Господь, той і буде святий. Це ви берете багато на себе, сини Левієві!
8. І сказав Мойсей Корахові: Я благаю вас, послухайте, сини Левієві.
9. Невже вам мало того, що Бог Ізраїлів відділив вас од громади Ізраїльської і наблизив вас до Себе, щоб ви виконували служіння при скинії Господній і стояли перед громадою, служачи для неї?
10. Він наблизив тебе і з тобою всіх братів твоїх, синів Левія, а ви домагаєтеся ще й священства.
11. Отож, ти і всі твої спільники зібралися супроти Господа. А що Аарон, що ви ремствуєте на нього?
12. І послав Мойсей покликати Датана і Авірона, синів Еліявових. Але вони сказали: Не підемо!
13. Хіба не досить того, що ти вивів нас із землі, в котрій тече молоко і мед, щоб вигубити нас у пустелі, і ти ще хочеш володарювати над нами!
14. Чи привів ти нас на землю, де тече молоко та мед? І чи дав нам у володіння поля та виноградники? Очі цих людей ти хочеш засліпити? Не підемо!
15. Мойсей вельми розгнівався, і сказав Господові: Не завертай погляду Твого на приношення їхнє; я не взяв у жодного з них віслюка і не вчинив зла жодному з них.
16. І сказав Мойсей Корахові: Завтра ти і всі спільники твої будете перед Господом, ти, вони і Аарон.
17. І візьміть кожний свою кадильницю, і покладіть до них кадіння, і принесіть перед Господа, кожний свою кадильницю, двісті п'ятдесят кадильниць; ти і Аарон, кожний свою кадильницю.
18. І взяв кожний свою кадильницю, і поклав до неї вогню, і засипали до них кадіння, і стали біля входу скинії зібрання; також і Мойсей та Аарон.
19. І зібрав супроти них Корах всю громаду до входу в скинію зібрання. І з'явилася Слава Господня всій громаді.
20. І сказав Господь Мойсеєві і Ааронові, говорячи:
21. Відділіться від громади цієї, і Я винищу їх в одну мить.
22. Але вони впали на лиця свої і сказали: Боже, Боже духів усілякої плоті! Один чоловік згрішив, а Ти гніваєшся на всю громаду?
23. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
24. Скажи громаді: Відступіть на всі боки од житла Кораха, Датана і Авірона.
25. І підвівся Мойсей і рушив до Датана і Авірона, і за ним пішли старшини Ізраїля.
26. І сказав громаді: Відійдіть од шатрів нечестивих людей цих, я благаю, не торкайтеся ні до чого, що належало їм, щоб не загинути вам у всіх гріхах їхніх.
27. І відійшли вони з усіх боків од жител Кораха, Датана та Авірона; а Датан і Авірон вийшли і стояли біля входу до шатрів своїх із дружинами своїми, і синами своїми, і з малими дітьми своїми.
28. І сказав Мойсей: Із цього знатимете, що Господь послав мене чинити всі діла оці, а не за своєю примхою [я чиню це;]
29. Якщо вони помруть, як помирають усі люди, і таким чином, як це [відбувається] з усіма людьми, то не Господь послав мене.
30. А коли Господь звершить незвичайне, і земля розкриє уста свої і поглине їх і все, що в них, і вони живими зійдуть у могилу, то знайте, що люди оці зневажили Господа.
31. І тільки-но він сказав слова ці, розступилася земля під ними.
32. І розкрила земля уста свої, і проковтнула їх і доми їхні, і всіх людей Корахових і все майно.