розслідування і у випадках наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК України, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено.
У постанові суддя зазначає підстави повернення справи на додаткове розслі¬дування і може вказати, які слідчі дії повинні бути проведені при додатковому розслідуванні. В постанові також повинно бути вирішено питання про запобіж¬ний захід щодо обвинуваченого.
Копія постанови протягом трьох діб після її винесення надсилається сторонам.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається по першій інстанції апеляційним судом — касаційні подання чи скарги до касаційного суду.
Коли при попередньому розгляді справи з'ясується, що обвинувачений зник і місцеперебування його невідоме, суддя виносить постанову про зупинення про¬вадження у справі до розшуку обвинуваченого.
У разі захворювання обвинуваченого, що виключає можливість його участі в судовому розгляді справи, суддя своєю постановою зупиняє провадження у справі до його видужання.
Встановивши, що справа не підсудна суду, на розгляд якого вона надійшла, суддя виносить постанову про направлення справи за підсудністю.
Постанова про зупинення справи чи направлення її за підсудністю оскаржен¬ню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором.
Суддя своєю постановою повертає справу прокурору у разі, якщо прокурором були суттєво порушені вимоги КПК України, для усунення виявлених порушень.
Постанова про повернення справи прокурору оскарженню не підлягає, на неї може бути внесення подання прокурором.
Стаття 251 Кодексу передбачає особливості досудового розгляду у справах, які порушуються за скаргою потерпілого. Скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які встановлені Кодексом щодо обвинувального висновку.
Суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, приймає одне із таких рішень:
1) залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним у ч. 1 цієї статті, та повертає її особі, яка подала скаргу;
2) за наявності для того підстав відмовляє в порушенні кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору;
3) за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаче¬ного ч. 1 ст. 27 Кодексу, порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду.
Підсудному не пізніше як за три доби до дня слухання справи повинна бути вручена копія скарги потерпілого, копія постанови судді про порушення кримінальної справи та повістка про виклик його в судове засідання.
На постанову про відмову в порушенні кримінальної справи протягом семи діб з дня її винесення особа, яка подала скаргу, вправі подати апеляцію до апе¬ляційного суду.
Прийнявши рішення про призначення справи до судового розгляду, суддя вирішує такі питання:
1) про призначення захисника у випадках, коли його участь у справі є обов'язковою;
2) про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;
3) про визнання особи законним представником обвинуваченого, по¬
терпілою, відповідачем, представником потерпілого, позивача, відповідача, якщо
рішення про це не було прийняте під час розслідування справи;
4) про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов не був заявле¬ний під час розслідування справи;
5) про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, та витребуван¬ня додаткових доказів;
7) про заходи щодо забезпечення цивільного позову;
8) про виклик у необхідних випадках перекладача;
10) про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні;
11) про день і місце судового розгляду справи;
585
12) всі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій.
За наявності підстав вважати, що в стадії судового розгляду будуть досліджува-тися лише деякі докази або вони не будуть досліджуватися взагалі, суддя вправі викликати в судове засідання лише тих осіб чи витребувати лише ті докази, про допит чи дослідження яких надійшли клопотання від учасників судового розгляду.
Суддя не вправі відмовити учасникам судового розгляду у дослідженні в стадії судового розгляду доказів, якщо вони є належними і допустимими.
Копія обвинувального висновку і повістка про виклик до суду вручаються підсудному під розписку не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді. У копіях обвинувального висновку та додатках до нього, що вручаються підсуд¬ному, з метою забезпечення безпеки осіб, які підлягають виклику в судове засідання, їх адреси не зазначаються.
Якщо зазначені в цій статті документи складено мовою, якою не володіє підсудний, вони вручаються підсудному перекладеними на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.
Всі інші особи повідомляються про день розгляду справи в суді в той самий строк.
Свідки, експерти, перекладачі викликаються до суду повісткою. Особи, щодо яких були застосовані заходи безпеки, викликаються в судове засідання виключ¬но через орган, який здійснює ці заходи.
Якщо підсудний неповнолітній, то копія обвинувального висновку вручається йому і його законному представникові.
Після призначення справи до судового розгляду суддя повинен забезпечити прокуророві, підсудному, його захисникові, потерпілому, цивільному позивачеві і їх представникам, коли вони про це заявляють клопотання, можливість ознайо¬митися з матеріалами справи, а цивільному відповідачеві і його представникові — з матеріалами, що стосуються цивільного позову. Зазначені особи мають право робити з матеріалів необхідні виписки.
Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не пред'являються.
Справа повинна бути призначена до розгляду в суді не пізніше десяти діб, а у ви-падках складності справи — не пізніше двадцяти діб з дня досудового її розгляду.
8.16. Захисна промова адвоката. Підготовка та мето-дика її проголошення.
Адвокат виступає з захисною промовою під час судових дебатів, час для яких настає по закінченню судового слідства.
Дебати полягають у промовах прокурора, потерпілого і його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників, захисника, підсудного.
Учасники судового розгляду мають право в судових дебатах посилатися тільки на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо під час судових де¬батів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює судове слідство. Після закінчення відновленого судового слідства суд знову відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин.
Суд не вправі обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головую¬чий зупиняє учасників судових дебатів лише в тих випадках, коли вони у промо¬вах виходять за межі розглядуваної справи.
Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками. Право останньої репліки належить підсудному.
586
Після промови захисника або підсудного головуючий оголошує судові дебати закінченими і надає підсудному останнє слово.
Суд не вправі обмежувати тривалість останнього слова підсудного певним часом.
Задавати питання підсудному під час його останнього слова не дозволяється. Коли підсудний в останньому слові повідомить про нові обставини, які мають істотне значення для справи, суд з своєї ініціативи, а також за клопотанням про¬курора чи інших учасників судового розгляду відновлює судове слідство.
По закінченні відновленого судового слідства суд відкриває дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово підсудному.
8.17. Протокол судового засідання. Термін виготовлення протоколу та порядок подання на нього зауважень і їх роз¬гляд. Правове значення протоколу судового засідання.
Основним засобом фіксації перебігу судового розгляду справи є протокол су¬дового засідання. У ході кожного судового засідання суду першої інстанції, а та¬кож при кожній окремій процесуальній дії, вчиненій поза постійним місцем засідання суду першої інстанції, складається протокол. У суді апеляційної інстан¬ції протокол судового засідання ведеться у випадках, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом.
У протоколі судового засідання відображаються всі істотні моменти розгляду справи у тій послідовності, в якій вони мали місце в судовому засіданні чи при вчиненні окремої процесуальної дії.
У протоколі зазначаються:
1) рік, місяць, число і місце судового засідання;
2) час початку судового засідання або проведення окремої процесуальної дії;
3) назва суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секре¬таря судового засідання;
4) справа, що розглядається, повна і точна назва учасників процесу;
5) відомості про явку учасників процесу або їх неявку, причини відсутності та про вручення їм судових повісток;
6) дані про особу підсудного;
7) дані про час одержання підсудним копії обвинувального висновку;
8) дані про роз'яснення підсудному та іншим учасникам процесу їх прав та обов'язків;
9) ухвали та постанови суду, прийняті без виходу до нарадчої кімнати;
10) всі розпорядження головуючого і дії суду, в тому порядку, в якому вони відбувались;
11) всі клопотання і заяви учасників процесу;
12) докладний зміст записаних від першої особи показань підсудного, по¬терпілого, свідків, пояснень спеціалістів, відповідей експерта на усні запитання;
13) послідовність і короткий зміст судових дебатів;
14) короткий зміст останнього слова підсудного;
15) відомості про проголошення вироку та роз'яснення порядку і строку його оскарження, роз'яснення права та строку на ознайомлення з протоколом судово¬го засідання, подачу на нього зауважень;
16) час закінчення судового засідання у справі.
На вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи або за ініціативою суду у суді першої чи апеляційної інстанції здійснюється повне фіксування судо¬вого процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
587
Протокол судового засідання повинен бути виготовлений не пізніше семи діб з дня закінчення судового розгляду справи. Протокол судового засідання підпи¬сують головуючий і секретар судового засідання.
У разі необхідності строк для виготовлення та підписання протоколу судового засідання може бути продовжено головуючим, але не більше ніж на 14 діб після закінчення судового засідання.
Про виготовлення і підписання протоколу судового засідання повідомляють¬ся учасники судового розгляду.
У разі повного фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувально¬го технічного засобу у протоколі судового засідання зазначається технічна харак¬теристика цього засобу та носія інформації.
Носій інформації, на якому зафіксовано судовий процес, зберігається разом зі справою.
Сторони мають право знайомитися з протоколом судового засідання і протя¬гом трьох діб після повідомлення про виготовлення протоколу або після закінчення строку на його виготовлення подавати свої письмові зауваження з приводу допущеної
