Конституція України (17.12.2013)

10) виконує інші функції, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України. {Стаття 116 в редакції, що діяла до внесення змін Законом №2222-IV від 08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду №20-рп/2010 від 30.09.2010 }
Стаття 117. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
Стаття 118. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. {Офіційне тлумачення положення частини першої статті 118 див. в Рішеннях Конституційного Суду №21-рп/2003 від 25.12.2003, №9-рп/2005 від 13.10.2005}
Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. {Офіційне тлумачення положення частини другої статті 118 див. в Рішеннях Конституційного Суду №21-рп/2003 від 25.12.2003, №9-рп/2005 від 13.10.2005}
Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. {Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 118 див. в Рішенні Конституційного Суду №21-рп/2003 від 25.12.2003}
Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. {Офіційне тлумачення положення частини четвертої статті 118 див. в Рішеннях Конституційного Суду №21-рп/2003 від 25.12.2003, №9-рп/2005 від 13.10.2005}
Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.
Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.
Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.
Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь.
Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.
Стаття 119. Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:
1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;
2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;
3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку;
4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;
5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;
7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Стаття 120. Члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку. {Офіційне тлумачення положення частини першої статті 120 див. в Рішенні Конституційного Суду №16-рп/2002 від 17.10.2002}
Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України. {Стаття 120 в редакції, що діяла до внесення змін Законом №2222-IV від 08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду №20-рп/2010 від 30.09.2010}

Стаття 121. Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
{Стаття 121 в редакції, що діяла до внесення змін Законом №2222-IV від 08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду №20-рп/2010 від 30.09.2010}
Стаття 122. Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.
Строк повноважень Генерального прокурора України - п'ять років. {Стаття 122 в редакції, що діяла до внесення змін Законом №2222-IV від 08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду №20-рп/2010 від 30.09.2010}
Стаття 123. Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. {Офіційне тлумачення положення частини другої статті 124 див. в Рішеннях Конституційного Суду №8-рп/2002 від 07.05.2002, №15-рп/2002 від 09.07.2002}
Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. {Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 124 див. в Рішенні Конституційного Суду №8-рп/2002 від 07.05.2002}
Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.{Офіційне тлумачення статті 124 див. в Рішенні Конституційного Суду №9-зп від 25.12.97}
Стаття 125. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.
Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. {Офіційне тлумачення положення частини другої статті 125 див. в Рішенні Конституційного Суду №8-рп/2010 від 11.03.2010}
Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. {Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 125 див. в Рішенні Конституційного Суду №8-рп/2010 від 11.03.2010}