Поки що медицина не розробила чіткої системи профілактики ракових захворювань. Рак удається лише діагностувати, і якщо пухлина виявлена на початковій стадії, її можна видалити, врятувавши людині життя. У серіалі «Доктор Хаус» рак у різній стадії виявляють у багатьох пацієнтів, але в переважній більшості випадків причиною чергової загадкової хвороби є не пухлина. Тому спеціалізація Вілсона для Хауса дуже важлива. В одному з епізодів Грегорі прямо визнає, що Джеймс — хороший онколог. Без професійної консультації Вілсона діагностика Хауса не була б такою успішною.
Джеймс Вілсон — єдиний щирий друг Грегорі Хауса, готовий, здається, пробачити йому все. Хаус безсоромно поїдає його сніданки, обідає за його рахунок в лікарняному кафе і вечеряє в ресторанах, експлуатує як хатню робітницю, коли Джеймс, покинувши третю дружину, переїжджає до нього додому. І все-таки, створивши Вілсону спочатку несприятливі умови для життя, Грег, проте, робить усе можливе, аби Джеймс залишався у нього якнайдовше. Ця сторона стосунків двох немолодих чоловіків показує, наскільки Хаус насправді самотній і як він цінує дружбу Джеймса. Правда, Хаус висловлює свої почуття в традиційній для нього грубій і ексцентричній манері, проте саме ця манера, як не парадоксально, доводить, наскільки Хаус самотній та вразливий і як старанно він намагається це приховати за маскою грубого цинічного хама.
Вілсон — ще й янгол-охоронець Хауса. Він часто виписує Грегу рецепт на вікодин, коли більше ніхто не ризикує цього робити, хоча усвідомлює, що робить другу ведмежу послугу. Завдяки докторові Вілсону Хаус виходить сухим із води у своїх численних неприємних пригодах, і щоразу Джеймсові довго доводиться чекати на вияв удячності.
Вілсон стверджує, що йому подобаються ті жінки, котрі потребують турботи й опіки. Але захопившись Ембер Волакіс, яку з легкої руки Хауса колеги стали називати Нещадним Стервом, він, здавалося б, поступився своїми принципами. Адже Ембер сама полюбляє опікуватися. Взагалі за натурою вона — досить владна жінка, котра любить домінувати в стосунках. Проте зв’язок Вілсона з Ембер почався після того, як Хаус навіть не звільнив її, як попередників, а грубо викинув зі своєї нової команди. Намагаючись заспокоїти молоду жінку, Вілсон і не помітив, як закохався. Насправді Джеймс залишався вірний собі — Ембер на той момент потрібні були турбота й опіка.
Коли між Вілсоном і Ембер зав’язалися стосунки, Хаус спочатку всіляко перешкоджав цьому, втручаючись у їхнє життя. Знаючи, що якщо Вілсон вип’є, він «не зможе», тобто алкогольне сп’яніння створить йому проблеми з ерекцією, Хаус навмисно напоював Вілсона в барі перед очікуваним інтимним побаченням із Ембер. Але закоханих, попри його старання, розлучила тільки смерть Ембер.
Знаючи, що діагноз «рак» у більшості випадків звучить як вирок, Вілсон за двадцять років роботи навчився повідомляти пацієнтам гірку звістку. Фатальний діагноз він переживає разом із пацієнтом, щоразу сприймаючи його біль, як свій. Але навіть у практиці онколога є місце комічним ситуаціям, які інакше, ніж чорним гумором, не назвеш. Так, якось Вілсон помилився, діагностувавши рак у здорової людини. Всі симптоми вказували на пухлину, але пізніше виявилося — пухлини немає. Проте, замість радіти, пацієнт готовий був позиватися з лікарем. Ні, не за помилку, яка трагічною не стала. Навпаки, пацієнт, дізнавшись, що помирає, продав усе, що міг, і, за його словами, вперше зажив повноцінним життям, вирішивши повеселитися наостанок. Тепер же Вілсон своєю помилкою знову прирікав його не лише на колишнє сіре життя, але й на злидні — адже чоловік усе прогуляв за принципом «а там хоч потоп».
Звикнувши до смерті (наскільки до факту передчасної смерті, та ще в розквіті літ і сил, взагалі можна звикнути), яка супроводжує його пацієнтів, Вілсон дуже тяжко переживає загибель своєї коханої Ембер. Вона помирає на руках Джеймса у фіналі четвертого сезону, і цієї трагедії могло б не статися, якби не Хаус. Принаймні так ми розуміємо з сюжету.
Переживаючи особисте горе, Вілсон впадає в депресію. Хаус, опосередковано винний у тому, що сталося з Ембер, не співчуває йому навіть з елементарної ввічливості чи солідарності. Вілсон не може більше працювати в одній лікарні з Хаусом і звільняється. Кадді як головлікар не хоче втрачати гарного фахівця, але також розуміє: депресія Вілсона та його рішення піти викликані не стільки особистою трагедією, скільки егоїзмом Хауса. Бо Грег не бажає бачити в тому, що сталося, трагедії. Адже пацієнти Джеймса вмирають частіше за інших, і Вілсон, на думку Грега, не повинен розрізняти смерть коханої та смерть звичайного невиліковного хворого. До того ж Хаус вважає: саме його ставлення до трагедії Вілсона, цинічне та відсторонене, врятує друга від депресії.
Кадді, зі свого боку, впевнена: якщо Хаус вибачиться перед Джеймсом за свою поведінку, той може залишитися. Джеймс сам максимально відтягує своє звільнення. Ми бачимо, що і сам Вілсон глибоко в душі чекає від друга того ж, бо їхньою дружбою дуже дорожить. Але Хаус непохитний, його невиразні пояснення не рятують ситуації — друг бачить його нещирість і розриває стосунки. Спроби Хауса знайти Вілсону заміну зазнають нищівної поразки, аж до того, що його бажання зближуватися з чоловіками починає сприйматися як прояв гомосексуалізму.
Врешті-решт Вілсон повертається в лікарню і мириться з Хаусом, але намагається при цьому змінити своє ставлення і до друга, і до життя. Але повернення Вілсона «в сім’ю» аж надто безболісне, враховуючи загострення пристрастей наприкінці четвертого сезону. Втім, фінальне вирішення п’ятого сезону виправдало своєрідний «толстовський» підхід Вілсона до ситуації: те, що відбувається у фіналі з Грегорі Хаусом, сприймається не інакше, як кара за всі гріхи, перш за все — за гріх перед Вілсоном.

Коли єдиний друг проводжає Хауса до воріт божевільні після зазнаної нищівної поразки в боротьбі з самим собою, це схоже на шлях до Чистилища, місця на півдорозі між Раєм і Пеклом. Вілсон пробачив Хаусу, але тепер і сам Хаус мусить заслужити на покуту. Адже Чистилище — не лише розплата за гріхи і шанс очиститися, але також можливість духовного зростання.
З особової справи
— Джеймс Вілсон любить і вміє
— Легко
— Легко