Бранці мороку

лебідки почав накручувати оберти, наближаючи до нас те, що до цього часу ховалося під водою, джип здибився, подібно до гордовитого мустанга, але залишився на місці.

—  Аліно!

Я підійшла до Тетяни, яка за весь цей час так і не змінила своєї пози, Вона дивилась на будинок, як вартовий, що вивів на прогулянку смертельно небезпечного злочинця.

—  Сталося те, чого я й боялася, — похмуро мовила вона, все ще не зводячи очей з дому.

—  Що? Що ти відчуваєш?

—  Він збирається матеріалізуватися, Орест.

—  Як це? — не зрозуміла я.

Таня повернулася до мене.

—  Він загнаний у кут, Аліно, Щойно Михайло закінчить, щойно ми витягнемо рештки Ореста з машини — він просто зникне, піде спочивати навіки, І тому зараз він збирається здійснити мас-енергетичний перехід, набути матеріальної форми і знищити нас фізично, Коротше кажучи, якщо ми не завадимо, він перетвориться на цілком справжнього бабая, який нас усіх з’їсть.

—  О Господи, — пробурмотіла я, — Як же це можливо?

—  Я тільки чула про такі випадки, — відповіла Таня, — та ніколи не стикалася. Але, поза усяким сумнівом, зараз відбувається саме це. Я не думала, що в нього вистачить сил для подібного. Схоже, він живиться енергією дітей.

—  То що, все марно? — Я озирнулася на озеро, де червоний дах «Ниви» кривавою плямою проступив на темній поверхні води.

—  Ні в якому разі. Продовжуйте. Незважаючи ні на що, — Таня раптом зірвалася з місця і рішуче закрокувала до будинку. Я кинулася за нею, як курча за квочкою, гукаючи навздогін;

—  Стривай, куди це ти?

—  Затримати його перетворення, наскільки зможу. Спробую перекрити йому енергетичні канали.

—  До біса терміни! Ти що, збираєшся увійти в цей дім?

—  Саме так.

—  Та це ж справжнісіньке ідіотство!

—  Так, — вона зупинилася на мить. — Але це єдине, що може зараз допомогти. Головне — не припиняйте тягнути. Щойно ви його витягнете — все зникне, тому хай Михайло поквапиться.