По його робітні в'ється чорне пір'я,і руки в нього, кажуть, золоті.Музика на ринку. Вивіска «Вампірня»ясніє, ніби кров у темноті.Він виймає з тіла теплу душу птичу(його небіжчик тато — знаний кат),а вночі приводить у закляклу тишукрилатих і співаючих дівчат.Злякані амури. Під'яремні псиськашукають у жаливі кість крила.Це розправа з ангелами — ангелорізка,це пісня жолобками потекла.Ми ж, умивши пивом пересохлі мізки,згорнувши небеса в густий рулон,та й гостимось на паперті птахорізкиу місті, що зоветься Вавилон.3. ЄХИДНАПовертаємся, всіявши зойком оази:кров на піхвах, засмага східна.Та зачинене місто, мов острів прокази,або клітка, в якій єхидна.Поки нас не було, поки нас у пустиніпрошивала сурма побідна,на стовпах і криницях, мов сіль на хустині,проступило тавро: єхидна.Ми згубили себе в агарянськім поході.Перемога цілком невидна.І до рідних дверей нам достукатись годі,і вітчизна немов єхидна.Рідні панни зів'яли по вежах і клітях,пізня ласка така фригідна.В зимних венах померло дзвінке повноліття,