І виславши гетьпреч Амату,
Завів їх всіх в свою ківнату,
Таку сказав річ старшинам:
[90] «Чи ви од чаду, чи з похмілля?
Чи чорт за душу удряпнув?
Чи напились дурного зілля,
Чи глузд за розум завернув?
Скажіть – з чого війна взялася?
З чого ся мисль вам приплелася?
Коли я тішився війной?
Не звір я – людську кров пролити,
І не харциз, людей щоб бити,
Для мене гидкий всякий бой.
254 І як війну вести без збруї,
Без війська, хліба, без гармат,
Без грошей?.. Голови ви буї!
Який вас обезглуздив кат?
Хто буде з вас провіянтмейстер,
Або хто буде кригсцальмейстер,
Кому казну повірю я?
Не дуже хочете ви битись,
А тілько хочете нажитись,
І буде все біда моя.
[92] Коли сверблять із вас у кого
Чи спина, ребра, чи боки,
Нащо просити вам чужого?
Вы читаете Енеїда
