Куди ви скажете, в поход;
За мной не буде остановки;
Я з вами не роблю умовки,
Люблю я дуже ваш народ».
292 Готова страва вся стояла,
Спішили всі за стіл сідать;
Хоть деяка позастивала,
Що мусили підогрівать.
І
Печені разної три гури,
Багацько ласих тож потрав.
[20] Де їсться смачно, там і п’ється,
Од земляків я так чував;
На ласеє куток найдеться,
Еней з своїми не дрімав.
І, правда, гості доказали,
Що жить вони на світі знали:
Пили за жизнь – за упокой;
Пили здоров’я батька з сином,
І гольгольголь, мов клин за клином,
Кричать заставив на розстрой.
293 Троянці п’яні розбрехались
І чванилися без пуття.
Вы читаете Енеїда
