[
<304
]
Порядок зображених на щиті Енея казкових персонажів загалом відповідає їхній популярності. Першою в цьому ряду – казка про ІвасикаТелесика. Тут же зображена казкова зміячудовисько Жеретія.
Вокруг же щита на заломах – залом – вигин, крива, поверхня сфери. На заломах – на верхній випуклій частині щита.
Котигорох, Котигорошок – персонаж української народної казки.
Іванцаревич, Кощій (Кащей), бабаяга – персонажі, що фігурують у багатьох українських, російських, білоруських народних казках.
Кухарчич, Сучич і Налетич – казкові персонажі, зараз менше відомі.
Услужливий КузьмаДем'ян – казковий персонаж, фігурував то як одна, то як дві особи. У І. Котляревського йдеться про одну, що підтверджує і коментоване місце, – «услужливий» вжите в однині. Подвійне ім'я зумовлене, зокрема, тим, що в кузні кують звичайно два ковалі. КузьмаДем'ян – коваль, також цілитель, знахар. Зв'язок між ковалем і цілителемзнахарем для сучасного читача може бути неясним. Але цей зв'язок стане зрозумілим, коли згадаємо про культ вогню, віру в його магічну силу. У фольклорній образній символіці вогонь – життя, рух, любов.
У церковному календарі записані два брати Косма і Даміан, які нібито жили у другій половині III ст. недалеко від Риму і прославилися чудодійним зціленням хворих, за яке не брали ніякої винагороди, тільки просили вірити в сина божого Ісуса Христа. Прийняли мученицьку смерть від заздрісного лікаряязичника. Канонізовані церквою братилікарі мають мало спільного з своїм фольклорним прототипом.
Дурень з ступою – персонаж народної казки. Нар.: Носиться, як дурень з ступою (Номис. – С. 52).
І славний лицар Марципан – Марципан – герой рицарського роману чи повісті, відомих на Україні та в Росії у XVIII ст.
[
<305
]
Він дожидавсь тогді вертепа – вертеп – український ляльковий театр. Власне лялькову гру знали на Україні, як і інших краях, з давніхдавен. Але вертеп виник у зв'язку з розвитком шкільної драми десь у XVII ст. Тексти вертепних драм дійшли до нас лише з другої половини XVIII ст. І. Котляревському, певне, доводилося бачити вертепні театральні дійства. Свідченням тому є згадка про вертеп в «Енеїді», п'єси «Наталка Полтавка» та «Москальчарівник», де письменник розвинув реалістичні традиції вертепної драми.
