Енеїда

Не так тепер і в пеклі стало,

Як в старину колись бувало

І як покійник написав;

Я, може, щонебудь прибавлю;

Переміню і що оставлю,

Писну – як од старих чував.

[43] Еней з Сівіллою хватались,

До пекла швидче щоб прийти,

І дуже пильно приглядались,

До пекла двері як найти.

Як ось перед якуюсь гору

Прийшли, і в ній велику нору

Знайшли і вскочили туди.

Пішли під землю темнотою,

Еней все щупався рукою,

Щоб не ввалитися куди.

¹³⁴ Ся улиця вела у пекло,

Була вонюча і грязна;

У ній і вдень було, мов смеркло,

Од диму вся була чадна;

Жила з сестрою тут Дрімота,

Сестра же звалася Зівота,

Поклон сі перші оддали

Тімасі нашому Енею

З його старою попадею –

І послі далі повели.

¹³⁵ А потім Смерть до