генню застав виявилось, що з групи Лева зістав важко ранений писар Юрко. Мосту не можна було висадити з причини браку запальників до мін. По розкиненню летючок до польського війська пвд. опустив Забужже.
Вислід бою.
Втрати ворожі: 2-ох вбитих. Спалено ЗО вагонів, 40 будок, одну хату.
Втрати власні: один важко ранений, /другого дня помер/.
Вистріляно 60 гранатометних стрілен і 650 шт. амуніції.
“Кочовики”. Дня 5.10.45. р., о год. 19.30 вд. та боївка Вороного разом в числі 251203-561303 стрільців під командою к-ра Штиля з наказу надрайонового проводу вирушив перевести акцію на польських терористів і МО в м. Кристинополя. Сили ворога начислювано 30-40 осіб. Крім того З км. на північній-схід від м. Кристинополя в По- торжицькій Вільці стояла одна совітська застава, 2 км на схід в с. Бендьоха стояла друга сов. застава і 5 км на південь в с.Пархач стояла трета сов. застава. О год. 23-і, коли застави були виставлені навкруги міста, боївка к-ра Вороного почала наступ на станицю МО від сторони парку з півночі. Дві торпеди, які пустили, не експлюдовали. Без важчої зброї станиці МО не можна було здобути. Станиця МО містилась в кляшторі, який був з грубого муру. По сильній кулеметній обстрільці ворог ви- цофався і скрився в приватних домах. На умовлений знак к-р Штиль почав наступати на м. Крис- тинопіль з противної сторони. Акція тривала від год. 23-ої до год. 1-ої. Вбито кількох міліціянтів та терористів і спалено около 9 будинків. Підчас акції один зв’язковий з терену, ввійшовши на власне військо, через непорозуміння зістав забитий.
Вислід бою.
Втрати ворожі: 7-ох забитих, число ранених невідоме. Спалено біля 9 будинків терористів.
Втрати власні: один забитий /тереновий звязко- вий/.
Дня 11.10.45 р. заступник чот. Дуди Роман зі стрільцями в числі 23203 заплянував спалити с. Теребінь, з якого зимою 44-45 р. українці зістали виселені за Буг.
Село почав палити о год. 20-ій зі східньої сторони. Стрільці розстрільною посувались в західному напрямі і по черзі підпалювали усі будинки залишаючи лише де-не-де хату. По спаленню східньої частини села стрільці почали палити північну частину, а пізніше південну. Перед підпалюванням будинків стрільці повідомляли поляків, які вспіли вже оселитись, щоб виносили свої речі. Тим, які не вспіли винести виносили самі стрільці. О год. 24-ій акція була закінчена. Спалено до 300 нумерів.
Дня ...10.45.р. чот. Дуда ааплянував зліквідувати польську міліцію на станиці в с. Потуржині, як терористів українського населення.
По переваденні розвідки, пополудні з 20132 стрільцями подався на згадане місце. Крім чот. Дуди, усі стрільці були в совітських формах. Чот. Дуда в цивільному одязі виступав як переселенчій комісар. Перед станицею МО стрінув їх один міліціянт - стійковий. Він повідомив з приїзд “совітів” решту міліції. Зі станиці до стрільців вийшло ще двох мілі- ціянтів. Рой, Діброва з двома стрільцями ввійшов до середини станиці розпитати, де є комендант міліції. Там зустріну в 4-ох міліціянтів, з яких двох їли обід. Почувши, що “совіти” питають за коменданта міліції налякались так, що аж ложки їм повипадали в рук. Один в міліціянтів зараз заявив, що відшукає коменданта і відійшов. Другий подався за горілкою. Рой. Діброва залишивши одного стрільця при мілі- ціянтах, вийшов зголосити, що коменданта міліції на станиці нема. Тоді чот. Дуда вислав іншого мілі- ціянта, щоб його негайно відшукав. Ждучи, стрільці переходжувались по подвір’ю та коридорі станиці. Від битого шляху для обережности зроблено заставу. По півгодинному очікуванню на команданта чот. Дуда вислав ще одного міліціянта. Але
