17.4. Групи ці стягнено на с. Біла /магерівщина/.
Дня 25.4 в цілому терені появилось знова військо.
Суспільно-політичний звіт УПА за квітень 1946 р.
Грубещівщина. Постій, 11.5.1946 р.
Большевики.
Большевики у звітовому місяці надальше старалися
119
ліквідувати та скомпромітувати український самостійницький рух. До цього вони примінювали гостріших метод, як в останніх місяцях, не зважаючи на свою опінію. Найбільшим ударом, який мав би спричинитися до нашого руху, (було) примусове виселення, яке большевики в тому місяці розпочали в широкому розгоні. Це вже здійснюють через своїх старшин ВП та польсько-шовіністично наставленими, з яких рекрується ВП і МО. Між українцями а поляками надальше поширюють антагонізм.
Виселенча акттія: - Звітовий місяць проходив в те- рені під знаком насильної виселенчої акції, що її за^ початкував ворог від початку цього місяця, рівнож акцію спрямовано на знищення українського визвольного руху й його збройних відділів в терені, щоби в цей спосіб підірвати підставу для існування на тих теренах нашого руху. Для постороннього глядача тяжко було б додуматись, що справа висе^ лення є спеціально організована большевиками, бо большевики на цьому терені ніде не брали безпосе^ редньої участи у виселенчій акції. Виключно боль^ шевицьких висланців, які повбирані по-цивільному і які стараються при кожній нагоді показати себе оборонцями. Тому українське населення вважає висел енчу акцію виключно справою поляків.
Сили ворога, що беруть участь у виселенчій акції протягом звітового місяця, виносили при цьому теренів в середньому, не менше як 1300 осіб. Починаючи від початку акції того місяця вдалося ворогові виселити насильно слідуючі укр. села: Опільсько, Бояничі, Гатовичі, Конотопи, Савчин, Безеїв, Жужіль, Битків, Мошків, Тушків, Белз, Забужжя, Мах- нівок, Корчмин, Щепятин, Тарнощин, Кривиця, Миців. Всі села белзької волости, крім Мицева, виїхали без більшого терору. В тарношинській волості в кожному селі залишилася певна кількість мішаних родин. Одначе наразі точного стану не можна подати, бо він ще не устабілізований, а з решти виселених сіл не лишилося нікого, виїхали всі. Методи, які стосував ворог при виселюванні українських сіл, були різні. Він почав насильно виселювати з трьох пунктів, вишукуючі найм’якші місця, а саме: угнів- щина, белзчина та хоробрівщина. Найбільше переводилося це в цей спосіб, що ВП несподівано приїжджало до села, заповідало населенню за певний час бути готовими до виїзду. До своєї диспозиції мали підводи, а в хоробрівській волости авта. Після такого наказу ВП розбігалося по селі, били селян, не минаючи жінок, старців, ні дітей і тим способом змушували ладувати майно на підводи. На одно господарство звичайно приділювали по 2-3 підводи. При тому грабили і так під конвойом везли до виселен- чого пункту на станцію, де скидали їх під голе небо. На виселенчих пунктах змушують різними методами підписувати заяви про добровільний виїзд. Таких, які одверто заявляли, що не поїдуть, немилосердно б’ють, граблять, навіть були випадки, що застрілили /в Конотопах/. Траплялися нечисленні випадки, де вояки ВП агітували проти
