Оксамитовий перевертень

Чиїсь пальці вчепилися їй у халяви сап’янових чобіт, і на мить Гафія заклякла, не вірячи в те, що бачить. Отакої, та це ж Меланка! Та дівчинка з дитинства, що єдина захищала Уляну, як могла, бодай словами, перетворилася в неохайну, огрядну молодицю, що ридала, розмазуючи сльози по пухких щоках, і, стоячи на колінах, бурмотіла, затинаючись:

— Що ти робиш? Гафіє... заради бога... помилуй!

«Заступи, помилуй і охорони нас, Боже», — заспівав з минулого хор боголюбивих селян, і Гафійку пересмикнуло. Навіть не схилившись до Меласі, не зробивши й руху до того, аби підняти її, пані Любомирська злобно й дуже тихо сказала:

— Ні.

Вона подбала про неї. Так само як і про інших. Після цього продовжила свій шлях. З кожним кроком вона вмерзала в розпечену землю, з кожним кроком усе гучніше звучав голос Уляни, що долинав звідкілясь з неба і дорікав: «Ти зламала присягу, доню... що ти накоїла? що?»

— Пізно, мамо. — І, діставшись горбочка, Ванда — вже віднині й повік пані Ванда — звеліла кучеру відчинити для неї двері карети та востаннє глянула вниз, на долину.

Село догорало.

notes

1

Козак, що в турецькому полоні з різних причин (приміром, щоби визволити з неволі товаришів) прийняв іслам. До кінця своїх днів він не смів входити до церкви, а лягав перед нею на землю, і через нього переступало все село. За цю покуту його ховали на загальному цвинтарі, і вважалося, що в Царстві Божім він буде зі своїм товариством.

2

Те ж, що й земля (заст.).

3

Психіатрична лікарня імені Павлова.

4

Кров (заст.).