Міркування про антисемітизм, сіонізм і нацизм

росте обґрунтована тривога. Відповідно до опитувань, близько 60 % населення об’єднаної Європи засуджують політику Ізраїлю. І лише Росія й США мовчазно схвалюють єврейський нацизм, який постійно змінюється. Жодного слова критики: ні в пресі, ні на радіо чи на телебаченні. З американською військово- політичною й економічною підтримкою Ізраїлю, російський промислово-фінансовий капітал також починає поступово працювати на ізраїльський мілітаризм. Настільки ж безвідповідально колись радянська влада «загравала» з німецьким нацизмом, постачаючи Гітлеру все необхідне для війни в Європі. Аж до 22 червня 1941 року. Тепер знайшли нового «друга»…

ЧИ БУВ ГІТЛЕР АНТИСЕМІТОМ?

Неупереджений аналіз доводить — не був. Ні Сталін, ні Гітлер антисемітами не були. І, взагалі, уже кілька сотень років у жодній європейській країні антисемітизм не існує.

Гестапо іноді залучало «євреїв» до виконання окремих доручень. Один із прикладів, коли «єврей» Гріншпан вбив працівника німецького посольства у Франції в 1938 році. Тим самим були спровоковані погроми в Німеччині. Терориста не покарали. До речі, свого часу також не покарали терориста Якова Блюмкіна, який вбив німецького посла Мірба-ха. Але цей теракт дав можливість Леніну розгромити опозицію.

Таким чином, про антисемітизм мова не йде. Гітлер був юдофобом, але не антисемітом. Хоча сам, певною мірою, був «євреєм». Але ж і Пол Пот знищив третину своїх одноплемінників? Та й Мао-Цзедун особливо не співчував «своїм». Чому ж тоді Гітлер не любив «євреїв»? Це одне з головних питань нашої статті.

Уявімо собі дві фірми. Одна робить праски, а інша — каструлі. Будуть вони ворогувати? Ні. А от якщо обидві почнуть випускати тільки праски або каструлі, то справа може й до «замовлених» вбивств дійти. Що, до речі, і нині не рідкість.

З історії ми знаємо, що Гітлер був стурбований існуванням «Всесвітньої єврейської змови», тому що він мріяв встановити у світі свій «Новий порядок», подібну «змову» він трактував як серйозну конкуренцію своїм планам у боротьбі за світове панування. Жоден «нормальний» диктатор не терпітиме конкурентів або опозиції. Так чинив Сталін і всі інші, масштабом дрібніші від нього. Відомо, що спочатку Гітлер хотів «мирним» шляхом видворити «євреїв» з Німеччини. Через низку причин це не вдалося.

По-перше, занадто велика маса народу. По-друге, багато «євреїв» не змогли передбачити масштаб небезпеки й тому не квапилися тікати, кидаючи нажите роками майно. І по-третє, у пожежі світової війни ніхто не хотів мати у своєму тилу неспокійну й ворожу спільноту. Насамперед це стосувалося Великобританії. Тоді він і почав їх знищувати.

Вважаю, що ідея «Всесвітньої єврейської змови» була певною психічною хворобою Гітлера, манією. Якщо він був «євреєм», мав у своєму родоводі єврейські коріння, то, звичайно, цікавився так званими «Святими Книгами». В 2001 році я був на лекції одного чиказького сіоніста, Олександра Лейдермана. Під час бесіди я торкнувся проблеми караїмів, невеликого народу в Причорномор’ї. Відповідаючи на мою репліку, пан Лейдерман пояснив, що Гітлер у деяких питаннях «радився з єврейськими мудрецями». Якщо я його правильно зрозумів, це відбувалося вже в період війни.

Відомо, що в будь-якій «Святій Книзі» можна знайти масу взаємовиключних суджень на всі випадки життя. Також можна знайти «аргументи», які виправдають абсолютно будь-який вчинок або злочин. Все залежить від конкретної ситуації й від позиції самих «тлумачів» цих книг. У середньовічній Європі з Біблією в руках спалювали тисячі звичайних людей. Хрестоносці робили свої спустошливі походи на Близький Схід. Багато звірств виправдали різні «Святі Книги». Нинішній світ живе за тими ж Книгами, але вже нікого не четвертують і не спалюють на багаттях від імені Бога. Законодавчо заборонене рабство. Тобто вся проблема в «тлумачах». Що ж проповідують нині іудаїсти-сіоністи?

Основні постулати: євреї — «обрана нація» (не семіти, а саме євреї). Далі, є євреї й «не-євреї»; євреї й «інший світ». Тобто постійно нав’язливо пропагується протистояння, ворожість між євреями й іншим світом. Якщо це не фундамен-талізм, тоді що підходить під це визначення?! Давайте порівняємо: ні іслам, ні християнство, й ніяка інша релігія не мають обраних націй. Навіть «класичний» нацист Гітлер не наважувався оголосити німців «обраною» нацією. Він говорив про вибраність арійців — досить численну групу народів. Ісуса Христа Гітлер вважав арійцем, не євреєм. Християнство ж визначає: Ісус Христос — Син Божий, тобто він посланник Бога. Поза національною приналежністю. Тому Христос проповідує рівність і справедливість між всіма людьми й народами, включаючи і євреїв. Сіоністи не визнають його.

Ісус Христос — один із найбільших проповідників Давнього світу був першим, хто привселюдно засудив нацизм, який насаджували первосвященики Давньої Іудеї. За це вони його зненавиділи. І, зрештою, він став їхньою першою жертвою.

Нині ситуація радикально відрізняється від Середньовіччя. Папа Римський привселюдно попросив вибачення за звірства Церкви багатовікової давнини. Нині він проповідує Мир і Згоду між всіма народами й конфесіями. Президент такої мусульманської держави, як Іран, вступає в діалог з первосвящеником Християнства. І лише сіонізм-іудаїзм продовжує культивувати варварські ідеї варварського часу. У сучасному цивілізованому світі такі ідеї чітко визначені як расизм і нацизм.

Таким чином, сіонізм — це логічно «досконаліша» форма нацизму порівняно з гітлерівським. Безсумнівно, Гітлер — жалюгідний плагіатор. Він знав про існування міжнародного сіоністського руху. Звідси й виникло переконання в міжнародній «єврейській змові». Подібного конкурента Гітлер стерпіти не міг. І він почав знищувати євреїв як носіїв імперської, сіоністської ідеї, не розбираючи невинних і винних. І в цій варварській акції загинуло багато тисяч «євреїв», які ніякого відношення до сіонізму не мали. Об’єктивно сіонізм несе історичну відповідальність за трагедію єврейства в період Другої світової війни. Саме ідеологія іудаїзму-сіонізму була тим провокуючим фактором, який призвів до Голокосту. Чи був засвоєний цей сумний урок? На жаль, не був. Проводячи шалену антисемітську й нацистську кампанію, сіоністи намагаються протиставити «євреїв» всім іншим народам світу, всьому людству. От міркування про світ любавицького ребе Менахема-Мендл Шнеерсона.

«Мир?! Збройні терористи заповнили (мається на увазі покійний прем’єр- міністр Іцхак Рабин) нашу землю й сімдесят вовків — сімдесят народів світу — скалять зуби на вівцю Ізраїлю. Треба євреям набратися мужності й сказати: ми не будемо виконувати те, що підписали через дурість. Мало говорити, потрібно відібрати у ворога все, що через малодушність й слабкість віддали йому. Забрати й міцно тримати — «мідним чолом і залізними руками».

ООН була утворена з метою, щоб спільними зусиллями запобігти злочинам проти людяності. Зокрема й таким, як Голокост та ін. І от «подяка» від сіоністів. Цитую поради з виховання єврейських дітей, починаючи з 5 років. Переклад з івриту:

«Поставлять запитання народи світу: засідають 140 народів (мається на увазі ООН), “обурюються народи й племена” під приводом, що неможливо допустити те, що йде врозріз із правдою й справедливістю!

Ці люди — продовжувачі хрестоносців, як ми вже бачили в минулому… Є євреї, які схилили свій дух перед не- євреями й не можуть змусити себе оголосити правду, раз і назавжди, всім 140 народам… Найстрашніше, що є боягузи серед євреїв, які підтримують претензії народів світу, які кажуть: «Ви — грабіжники, тому що забрали собі землі семи народів». Подібна філософія проповідується майже в кожній «єврейській» (російськомовній) газеті. Геббельс міг би тільки позаздрити. Генерал Шарон називає Ізраїль «другом» Америки. Шкода, що американці не можуть читати російськомовну пресу. В іншому випадку, вони б згадали одне народне прислів’я: «О Господи! Позбав мене від таких “друзів”, а з ворогами я впораюсь сам».